Бангу (футбольний клуб)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 | |||
| Повна назва | Bangu Atlético Clube | ||
| Прізвисько | Alvirrubro | ||
| Засновано | 17 квітня 1904 | ||
| Населений пункт | Ріо-де-Жанейро,  Бразилія
| ||
| Стадіон | «Мока Боніта», Ріо-де-Жанейро | ||
| Вміщує | 15 000 | ||
| Президент | Жорже Варела
| ||
| Головний тренер | Едуардо Аллакс
| ||
| Ліга | Ліга Каріока | ||
| 2019 | 3-е | ||
| |||
«Бангу Атлетіко Клуб» (порт. Bangu Atlético Clube), або «Бангу», як його зазвичай називають — бразильський футбольний клуб з району Бангу, міста Ріо-де-Жанейро в штаті Ріо-де-Жанейро, заснований 17 квітня 1904 року. Грає в Серії А. В 1985 році посів рекордне друге місце.
Домашній стадіон клубу - «Пролетаріо Гільєрме да Сільвейра Філью», також відомий як «Естадіо Мока Боніта», вміщує 15 тисяч глядачів.
Клуб бере свій початок з Фабрики Бангу, розташованій у районі Бангу, Ріо-де-Жанейро. Деякі британці, які працювали на заводі, особливо Томас Донохо, показали футбол фабричним робітникам, привізши футбольні м'ячі у місце і організувавши перший футбольний матч у Бразилії. У грудні 1903 року Ендрю Проктер запропонував заснувати клуб, коли він зрозумів, наскільки зацікавлені його колеги футболом. Клуб був заснований 17 квітня 1904 року. «Бангу» став першим футбольним клубом в Бразилії, де були представлені чорні та мулати.
У 1933 році «Бангу» виграв свій перший чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро[1].
У 1966 році «Бангу» виграв свій другий чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро у грі, що проходила на найбільшому стадіоні в світі, заповненому більш ніж на 120 000 шанувальників, «Маракана», над потужним «Фламенго» (3-0).
У 1985 році «Бангу» посів другу позицію Серії A, отримавши право змагатися в наступному році в Кубку Лібертадорес[2].
У 2004 році «Бангу» вилетів до другого дивізіону Ліги Каріока[3], повернувшись до еліти у 2009 році, після перемоги у Серії B 2008 року[4].
- Міжнародна футбольна ліга:
- Переможець (1): 1960
- Кубок Кореї:
- Переможець (1): 1984
- Кубок BTV: (В'єтнам)
- Переможець (1): 2015
- Серія А:
- Друге місце (1): 1985
- Ліга Каріока:
- Переможець (2): 1933, 1966
- Друге місце (6): 1951, 1959, 1964, 1965, 1967, 1985
- Ліга Каріока Серія B:
- Переможець (3): 1911, 1914, 2008
- Друге місце (1): 2005
- Адемар Пімента, 1935–1936, тренер збірної Бразилії 1938 року
- Айморе Морейра, 1949–1950, тренер збірної Бразилії 1962 року
- Флавіо Коста, 1970, тренер збірної Бразилії ЧС-1950 року
- Зізінью, 1980
- Пауло Сезар Карпеджані, 1986, переможець Клубного чемпіонату світу з Фламенго
- Маріо Загалло, 1988, Переможець ЧС-1970 року як тренер
- Ладіслау да Гія – 215 голів
- Моасір Буено – 162 гола
- Нівіо – 130 голів
- Менезес – 119 голів
- Зізінью – 115 голів
- Пауло Боржес – 105 голів
- Артурзінью – 93 гола
- Марінью – 83 гола
- Луїс Карлос – 81 гол
- Десіо Естевес і Луїзао – 71 гол
- Убірахара Мотта – 280 матчів
- Ладіслау да Гія – 256 матчів
- Зозімо – 256 матчів
- Сержао – 249 матчів
- Нілтон дос Сантос – 232 матчів
- Моасір Буено – 231 матч
- Десіо Естевес – 221 матч
- Жилмар – 221 матч
- Луїзао – 220 матчів
- Луїс Антоніо да Гія – 216 матчів
- ↑ Rio de Janeiro State - List of Champions. Архів оригіналу за 21 березня 2008. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ Teams chosen by record on CBF's historical ranking (20 berths). Архів оригіналу за 4 грудня 2007. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ Rio de Janeiro State League 2004. Архів оригіналу за 22 лютого 2008. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ Bangu está de volta à elite do futebol do Rio de Janeiro. uol.com.br. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 15 травня 2019.
- Офіційний сайт [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт [Архівовано 17 травня 2019 у Wayback Machine.] (порт.)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
