Бальдассаре Ґалуппі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бальдассаре Ґалуппі | |
|---|---|
| італ. Baldassarre Galuppi | |
 | |
| Народився | 18 жовтня 1706[1][2][…] Бурано, Венеційська республіка[4][4] |
| Помер | 3 січня 1785[1][2][…] (78 років) Венеція, Венеційська республіка[5][4] |
| Країна | .svg){kind=small} Венеційська республіка |
| Діяльність | композитор, органіст, диригент |
| Галузь | музика[6] і опера[6] |
| Вчителі | Бенедетто Марчелло і Антоніо Лотті |
| Відомі учні | Andrea Adolfatid |
| Знання мов | італійська[7] |
| Роки активності | з 1740 |
| Напрямок | музика бароко і музика епохи класицизму |
| Жанр | опера |
| Посада | капельмейстер |
| IMDb | ID 4214654 |
Бальдассаре Ґалуппі (італ. Baldassarre Galuppi,18 жовтня 1706 Бурано, Венеція — 3 січня 1785, Венеція) — італійський композитор, автор численних комічних опер-буф.
Більшу частину життя прожив у Венеції, де здобув освіту в консерваторії, згодом став її директором і керівником хору, а пізніше отримав посаду капельмейстер а соборі Св. Марка — вищий музичний пост в Венеції.
З 1741 багато подорожував Європою, в 1741—1743 працював в Лондоні. У 1765—1768, в період царювання в Російській імперії Катерини II, Галуппі було запрошено працювати придворним капельмейстером і композитором до Петербургу. Там він поставив опери «Король-пастух», «Покинута Дідона», «Іфігенія в Тавриді», яка була написана спеціально для імператорського двору. У цій опері намітилися реформаторські тенденції пізньої італійської опери-серіа.
Ґалуппі став першим іноземцем, який написав музику на текст православного богослужіння, і ввів у нього невідому раніше форму «концерту». За час служби в Росії композитор написав кілька кантат, духовних концертів і серенад, серед його вихованців — Д. Бортнянський. Потім повернувся до Венеції, де свої останні роки присвятив клавесинній музиці.
Двадцять опер Буранеллі написав на тексти знаменитого драматурга Карло Гольдоні, який сказав якось, що Ґалуппі «серед музикантів те саме, що Рафаель серед художників».
Композиторові та Венеції присвячено вірш Роберта Браунінга "Токата. Галуппі співпрацював з Гольдоні на його лібретто він написав самі кращі опери: «Аркадія» «Місячний світ» «Сільський філософ» «Чортиця». Він один з видатних філософів опери буффа. Галуппі збагатив її виразовість і форми. В багато чому сприяв формуванню цього жанру.
Він надав велике значення фіналу як вузлових моментів комедійної дії. Затвердив тип ланцюгового фіналу який складається із декількох різних по характеру і темпу епізодів об'єднаних в одне ціле. Опери- серія «Покинута Дідона» «Король -пастух» «Іфігенія в Тавриді».
|
|
- - Сайт Санкт-Петербурзької Православної Духовної Академії
- Вільні ноти авторства Бальдассаре Ґалуппі на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118722700 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Галуппи Бальдассаре // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ CONOR.Sl
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
