Баворівський замок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Баворівський замок | |
|---|---|
49°26′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 25.717° сх. д.Координати: 49°26′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 25.717° сх. д. | |
| Тип | замок і руїни |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Баворів |
| Стан | |
  Баворівський замок (Україна) | |
 | |
Баворівський замок — втрачена оборонна споруда у колишньому містечку Баворові (тепер село Тернопільського району Тернопільської області, Україна).
У 1540 році Баворів згадано як приватне містечко[1], яке мало оборонний замок. До нашого часу збереглися руїни мурів, фундамент замку та підземний хід[2]. Був збудований за сприяння шляхтича Вацлава Бавора (пол. Wacław Bawor) — писаря польного коронного за часів короля Сигізмунда I Старого. Замок успадкував син Вацлава Миколай. У 1589 році замок витримав татарську облогу, татарська орда була повністю розгромлена у битві під стінами твердині.
У XVII столітті замок перебудований: після перебудови будівля стала прямокутною оборонною спорудою з дитинцем усередині. Житлові приміщення замку мали три поверхи. В одній із замкових будівель знаходилися ворота. По кутах будинку з воротами знаходилися дві круглі триповерхові оборонні вежі з купольним шатровим завершенням. Схожі вежі були з протилежного боку споруди.
На замчищі спорудили каплицю, яку 1747 року перебудували на костел святого Вацлава (зараз православна церква святого Івана Хрестителя). В каплиці поховані представники родини Баворовських. Замок зазнав руйнувань: під час Визвольної війни українців проти польсько-шляхетської окупації в 1648—1649 роках; значних — у 1672 році під час турецько-татарської навали на чолі із султаном Мехмедом. Наступними власниками Баворова та навколишніх земель стали Малецькі (пол. Małeccy). Близько 1800 року замок був покинутий і почав занепадати та руйнуватися.
Граф Віктор Баворовський у 1851 році викупив маєток у Баворові від Малецьких. Замок був непридатним для проживання, тому збудували новий палац. У палаці знаходилася велика колекція предметів мистецтва та багата бібліотека. У 1894 році В. Баворовський покінчив життя самогубством — замок, ймовірно, перейшов у власність іноземців. У міжвоєнний період замок належав, поміж іншими, родині Астанів (пол. Astanowie).
Від замку залишилися пивниці (зарослий пагорб), рештки фундаменту, залишки мурів та підземний хід, який не вдалося відшукати.
- ↑ Мороз В. Забуте місто Баворів / Володимир Мороз // 20 хвилин (Тернопіль). — 2009. — 8 липня.
- ↑ Баворів [Архівовано 18 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
- Мельничук Б., Уніят В. Баворів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 64. — ISBN 966-528-197-6.
- Баворів. Замок-палац. (XVI ст. / 1851 р.) (2013). [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Замки, палаци, фортеці Поділля/Галичини.
- Baworów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 119. (пол.) — S. 119. (пол.)
- Zamek w Baworowie [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Замки Поділля | |
|---|---|
| Збережені | |
| Частково збережені | Бережанський · Бушівський · Золотопотіцький замок · Іванівський · Летичівський · Микулинецький · Окопи Святої Трійці · П'ятничанський · Сатанівський · Сидорівський · Скалатський · Хмільницький · Червоногородський · Чорноострівський · Чортківський |
| Руїни | |
| Повністю зруйновані | Бакотський · Бершадська фортеця · Брацлавська фортеця · Гусятинський · Завалівський · Замок Каравул · Іллінецька фортеця · Красилівський замок - Літинський замок · Підгайський · Пилявський · Плоскирівський (Хмельницький) · Рихтівський · Смотрицький · Сокілецький · Студеницький · Ярмолинецький |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
