Аун Сан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Боґйок Аун Сан | |
|---|---|
| ဗိုလ်ချုပ် အောင်ဆန် | |
 Аун Сан, квітень 1942 | |
| Народження | 13 лютого 1915 Намау, Магуе .svg){kind=small} |
| Смерть | 19 липня 1947 (32 роки) Рангун |
| Поховання | Martyrs' Mausoleumd |
| Країна | Бірма |
| Освіта | Університет Янгонаd |
| Роки служби | 1937—1947 |
| Партія | Anti-Fascist People's Freedom Leagued |
| Звання | Генерал-майор |
| Командування | Національна армія Бірми |
| Війни / битви | Друга світова війна |
| Діти | Aung San Ood і Аун Сан Су Чжі |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
 Аун Сан у Вікісховищі | |
Ау́н Сан (бірм. ဗိုလ်ချုပ် အောင်ဆန်, нар.13 лютого 1915 — пом.19 липня 1947) — діяч національно-визвольного руху Бірми, національний герой країни.
1935 — секретар Студентської спілки. 1938 Аун Сан — член лівої організації «Бірма для бірманців», з 1939 — її генеральний секретар.
1942 — очолив Армію незалежності Бірми, створену владою Японії для боротьби проти Великої Британії.
У 1944 встановив зв'язки з антияпонськими організаціями.
1945 — разом з армією приєднався до антияпонського повстання і став одним з його керівників.
1945—47 — президент Антифашистської ліги народної свободи.
У січні 1947 року вів переговори з Великою Британією про надання Бірмі незалежності. 19 липня 1947 року його та ще шість членів уряду вбили змовники. 4 січня 1948 року Бірма отримала незалежність.
Батько Аун Сан Су Чжі — політичної діячки М'янми, лідерка опозиції військовій хунті, лауреатка Нобелівської премії миру.
День загибелі Аун Сана, 19 липня, відзначають у М'янмі як державне свято — День пам'яті полеглих за незалежність. Ім'я Аун Сана використовується як офіційною пропагандою, так й ліберальною і лівою опозицією, яка виступає за демократизацію.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Оксфордський словник національних біографій · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 124885619 · CiNii: DA08669540 · ERRR: a11410528 · FAST: 13381 · Freebase: /m/02sl5b · GND: 119288109 · ISNI: 0000000082437572 · J9U: 987007587638005171 · KRNLK: KAC201101460 · LCCN: n50039196 · LIBRIS: khw044630grzcql · LIH: LNB:Cge4;=Bj · MAK: 9810611391705606 · NCF: ncf10663674 · NLP: a0000001917184 · NTA: 11332345X · SELIBR: 297993 · SUDOC: 034094199 · VIAF: 60325031 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
