Арагонська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Арагонська мова | |
|---|---|
| Aragonés | |
 Поширення арагонської мови в Арагоні (позн. червоним) | |
| Поширена в | Арагон |
| Носії | 20 тис. осіб |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Арагон |
| Регулює | Academia de l'Aragonés |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | an |
| ISO 639-2 | arg |
| ISO 639-3 | arg |
Араго́нська мо́ва (араг. idioma aragonés, luenga aragonesa) — романська мова, раніше поширена в Арагонському королівстві на території сучасної Іспанії. Нині нею говорить близько 12 тис. осіб (30 тис. як другою мовою), головним чином у північній частині автономного співтовариства Арагон — у провінції Уеска (Собрарбе та Рібагорсі), а також у деяких комарках провінції Сарагоса. Має статус однієї з історичних мов Арагону[1].
До ухвалення першого «Закону про мови Арагону» 2009 року[es] арагонська мова не мала жодного офіційного статусу в Іспанському королівстві. У 2013 році було ухвалено другий «Закон про мови Арагону»[es], що іменує арагонську «арагонською мовою піренейського та передпіренейського регіонів», водночас називаючи каталонську мову Західної смуги «арагонською мовою східного регіону»[1]. Новий закон спричинив хвилю критики каталономовної спільноти[2][3][4], ставши одним із прикладів лінгвістичного сепаратизму, санкціонованого державою. Хоча число носіїв арагонської порівняно мале, нею друкують газети, журнали та книги. Існує кілька сайтів арагонською мовою, наприклад, Вікіпедія має арагономовний розділ.
Арагонська мова поширена головним чином у долинах арагонських Піренеїв. Можна говорити про наявність саме окремої мови, а не діалекту іспанської, у таких зонах як: долина Б'єльса, Аєрбе, Арагуес-дель-Пуерто, Сомонтано-де-Барбастро, Альто-Гальєго, Вальє-де-Тена, Собрарбе, Вальє-де-Расаль, Хасетанія, Сомонтано-де-Уеска, Брото, Канфранк.
- Західні діалекти: ansotano, cheso.
- Центральні діалекти: belsetán, tensino, pandicuto, bergotés.
- Східні діалекти (перехідні до каталонської і гасконської/окситанської мов): benasqués, grausino, fobano, chistabino, ribagorzano.
- Південні діалекти: ayerbense, semontanés.
Молитва «Отче наш» арагонською мовою:
- Pai nuestro, que yes en o zielo, satificato siga o tuyo nombre, bienga ta nusatros o reino tuyoy se faiga la tuya boluntá en a tierra como en o zielo. O pan nuestro de cada diya da-lo-mos güei, perdona las nuestras faltas como tamién nusatros perdonamos a os que mos faltan, no mos dixes cayer en a tentazión y libera-mos d’o mal. Amén.
Для порівняння, текст молитви іспанською (кастильською) мовою:
- Padre nuestro que estás en el cielo, santificado sea tu Nombre; venga a nosotros tu reino; hágase tu voluntad en la tierra como en el cielo. Danos hoy nuestro pan de cada día; perdóna nuestras ofensas, como tambien nosotros perdonamos a los que nos ofenden; no nos dejes caer en la tentación, y líbranos del mal. Amén.
- ↑ а б Artículo 5b de la Ley de uso, protección y promoción de las lenguas y modalidades lingüísticas propias de Aragón. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ L'Acadèmia de Bones Lletres demana restituir el nom de català en Aragó. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ Els municipis de la Franja rebutgen la llei que denomina lapao al català. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ PSOE, IU, ICV-EUiA, CHA, CiU i ERC recorren la Llei de Llengües d'Aragó que evita parlar de català i aragonés. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- Академія арагонської мови [Архівовано 17 березня 2007 у Wayback Machine.] (араг.)
- Арагонська мова на сайті Ethnologue: Aragonese. A language of Spain [Архівовано 16 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Арагонська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Aragonese [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Романські мови та їхні діалекти | |
|---|---|
| Окситано-романські | Окситанська oc/oci (гасконський діалект gsc (вкл. аранську говірку); північні діалекти: лімузенський lms ▪ овернський auv ▪ віваро-альпійський; південні діалекти: ланґедокський lnc ▪ провансальський prv (вкл. говірку Ніцци) ▪ шуадит sdt) ▪ Каталанська ca/cat (східні діалекти: центральнокаталанський (вкл. субдіалекти: барселонський ▪ шіпелья ▪ таррагонський ▪ салат ▪ північний перехідний) ▪ північнокаталанський (русільйонський) (субдіалект: капсійський) ▪ балеарський (мальоркський) ▪ алґерський; західні діалекти: північно-західний (вкл. субдіалекти: рібагорський ▪ пальяський ▪ льєйдський) ▪ північноваленсійський (ебрський) (вкл. субдіалекти: валенсійський перехідний (каталанський туртозький) ▪ кастельйоський (власне північноваленсійський)) ▪ валенсійський (вкл. стандарт AVL не затвердж. ca-valencia/val ▪ апічат ▪ південноваленсійський ▪ алаканський ▪ мальорський у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера) |
| Галло-італійські | Ломбардські мови: Західноломбардська lmo (діалекти: альпійський ломбардський ▪ західний ломбардський передальпійський ▪ західний нижньо-ломбардський ▪ міланський) ▪ Східноломбардська lmo (діалекти: район м. Барґамо ▪ район м. Брешія) ▪ Галло-сікулійські діалекти (Сицилія); Лігурійська мова: Лігурійська lij (діалекти: монегаський ▪ генуезький); Інші галло-італійські мови: П'ємонтська pms та юдео-п'ємонтська ▪ Емільяно-романьйольська eml (діалекти: еміліанський (вкл. говірку м. Болонья) ▪ романьйольський); Венеційські мови: Венеційська vec (діалекти: центральний ▪ східний або узбережний ▪ західний ▪ північно-центральний ▪ північний) ▪ Істро-венеційська |
| Іберо-романські | Західноіберійські: Галісійсько-португальські мови – Португальська pt/por (діалекти Португалії: південні та центральні (вкл. Азорські о-ви ▪ діалект м. Лісабон) ▪ північні ▪ барранкеньйо; діалекти Бразилії: північні ▪ південні ▪ діалекти Уругваю; діалекти інших країн: Африка (країни ПАЛОР) ▪ Макао ▪ Східний Тимор) ▪ Галісійська (діалекти: східний ▪ центральний ▪ західний) ▪ Фальська fax ▪ Креольські на основі португальської: корлайська vkp ▪ малакканська (Індонезія) mcm; Іспанська мова – Іспанська es/spa (вкл. стандартну або нейтральну іспанську; північні діалекти: арагонський ▪ кастильський; південні діалекти: ла-манчський ▪ естремадурський ▪ мурсійський ▪ андалузький ▪ діалект Канарських о-вів; латино-американські варіанти: карибський ▪ південно-американський тихоокеанський ▪ центральноамериканський ▪ аргентинсько-уругвайсько-парагвайський ▪ високогірний латино-американський (вкл. північноамериканський: Мексика ▪ США); варіанти мови на інших континентах: Марокко ▪ Екваторіальна Ґвінея ▪ Філіппіни) ▪ Ладино; Леонсько-астурійські: Астурійська ast (діалекти: західний ▪ центральний ▪ східний ▪ кантабрійський ▪ монтаньєзький) ▪ Леонська ▪ Мірандська mwl ▪ Естремадурська ext; Східноіберійські: Каталанська ca/cat (східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа) ▪ Окситанська oc/oci (східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа) |
| Галло-романські | Мова ойль: Французька fr/fre/fra (варіанти мови у Франції: стандартна європейська французька ▪ розмовна Півдня Франції ▪ розмовна Ельзасу ▪ розмовна Бретані ▪ розмовна Корсики ▪ розмовна Ліона та Ліоне ▪ розмовна Савойї ▪ розмовна Марселя; Бельгія (Валлонія та Брюссель); Швейцарія; Люксембург; Італія (Вале-д'Аоста); Канада та США: стандартна французька Квебеку ▪ жуаль ▪ Онтаріо ▪ Луїзіана (акадійська) frc; Гаїті; Африка та Близький Схід: Магриб ▪ Африка південніше Сахари ▪ Ліван ▪ Індокитай (В'єтнам ▪ Лаос ▪ Камбоджа) ▪ Французька Ґвіана ▪ Нова Каледонія) ▪ Креольські мови на основі французької (мова Гаїті ht/hat ▪ мова Сан-Мігелю scf ▪ мова Реюньйону rcf ▪ креольська мова Луїзіани lou ▪ каріпуна (Центральна Америка) kmv ▪ мова Гвіани gcr ▪ мова Гваделупи gcf ▪ сеселва (мова Сейшельських о-вів) crs ▪ мова Сент-Люсії acf) ▪ Мова ойль (бургундська ▪ говірка Франш-Конте ▪ лотарінгська ▪ шампанська ▪ говірка Бурбоне ▪ говірка Беррі ▪ говірка Пуату ▪ галло ▪ нормандська ▪ джерсійська говірка ▪ пікардійська pcd ▪ валлонська мова wa/wln); Франко-провансальська мова: Арпітанська (франко-провансальська) frp (діалекти: ліонський ▪ діалект Дофіне ▪ савойський ▪ діалект Франш-Конте ▪ діалект Во ▪ діалект Вальдотен ▪ фаетарський ▪ п'ємонтський) |
| Ретороманські | Романшська rm/roh (рейнські діалекти ▪ ладинські діалекти) ▪ Ладинська (Італія) lld ▪ Фріульська fur (діалекти: центральний ▪ північний ▪ південно-східний ▪ західний) |
| Піренейсько-мосарабські | Піренейська підгрупа: Арагонська an/arg (діалекти: південний ▪ східний ▪ західний ▪ центральний); †Мозарабська підгрупа: †Мосарабська mxi |
| Італо-далматинські | Італійська ita (діалекти: тосканський ▪ центральноіталійський) ▪ Неаполітанська nap (діалекти: маркільяно мерідіонале ▪ молізано ▪ пулієзе ▪ кампано ▪ лукано) ▪ Сицилійська scn ▪ Істрійська ▪ Юдео-італійська ▪ †Далматинська dlm (діалекти: рагузький ▪ вельйотський) ▪ Корсиканська cos (італо-далматинська підгрупа або південнороманська підгрупа) |
| Східнороманські | Румунська (дако-румунська) мова: Румунська rum/ron (північні діалекти: банатський ▪ марамуреський ▪ молдовський ▪ трансильванський; південні діалекти: мунтенський ▪ олтенський); Інші східнороманські мови: Аромунська rup (діалекти: москопольський ▪ ґрамустянський ▪ фаршеротські ▪ бітольський ▪ струґський ▪ вардарський) ▪ Меглено-румунська ruq ▪ Істро-румунська ruo |
| Південнороманські | Сардинська мова: Сардинська srd (діалекти: північний лоґудорезький src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький sro); Інші південнороманські мови: Сассарська sdc ▪ Корсиканська cos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький sdn та сартенський ▪ сассарський sdc або окрема мова; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський) |
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
