Антуанетта Саксен-Кобург-Заальфельдська
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Антуанетта Саксен-Кобург-Заальфельдська | |
|---|---|
| нім. Antoinette von Sachsen-Coburg-Saalfeld | |
 Портрет принцеси Антуанетти пензля Герберта Сміта, 1844, Королівська колекція | |
| Ім'я при народженні | Антуанетта Ернестіна Амалія |
| Народилася | 28 серпня 1779 Кобург, Саксен-Кобург-Заальфельд, Священна Римська імперія |
| Померла | 14 березня 1824 (44 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Замкова кірха Фріденштайну, Гота |
| Країна | Saxe-Coburg-Saalfeldd |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцогиня Вюртемберзька |
| Рід | Ернестинська лінія Веттінів, Вюртемберзький дім |
| Батько | Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський |
| Мати | Авґуста Ройс-Еберсдорфська |
| Брати, сестри | Софія Саксен-Кобург-Заальфельдська, Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська, Анна Федорівна, Ернст I, Фердинанд Саксен-Кобурґ і Ґота і Леопольд I |
| У шлюбі з | Александр Вюртемберзький |
| Діти | Марія, Пауль, Александр, Ернст, Фрідріх |
| Нагороди |  |
 | |
Антуанетта Ернестіна Амалія Саксен-Кобург-Заальфельдська (нім. Antoinette Ernestine Amalie von Sachsen-Coburg-Saalfeld, 28 серпня 1779 — 14 березня 1824) — принцеса Саксен-Кобург-Заальфельдська з Ернестинської лінії Веттінів, донька герцога Саксен-Кобург-Заальфельду Франца та графині Ройсс цу Еберсдорф Августи Кароліни, дружина герцога Вюртемберзького Александра. Після переходу чоловіка на службу до російського війська у 1800 році мешкала на території Російської імперії, де і померла.
Народилась 28 серпня 1779 року у Кобурзі. Була другою дитиною та другою донькою в родині спадкоємного принца Саксен-Кобург-Заальфельдського Франца та його другої дружини Августи Ройсс цу Еберсдорф. Мала старшу сестру Софію. Згодом сімейство поповнилося сімома молодшими дітьми, з яких вижили Юліана, Ернст, Фердинанд, Вікторія та Леопольд. Герцогством в цей час правив їхній дід Ернст Фрідріх.
Родина проживала як у Кобурзі, так і в Заальфельді. Від 1786 року основною резиденцією сімейства став Палац принца на Штайнгассе в Кобурзі, де вони мешкали до 1800 року. Всі діти отримали добру освіту.
У 1795 році на кобурзьких принцес звернув увагу російський генерал Андрій Якович Будберг, якого, з таємною місією знайти наречену для великого князя Костянтина, відрядила до Європи імператриця Катерина II. Йому вдалося вмовити спадкоємну принцесу Августу відвідати Петербург разом із трьома старшими доньками. У дорогу вирушили 12 серпня, прибули до Санкт-Петербургу 6 жовтня.
Красу принцес оцінив весь двір, включно з імператрицею. Графиня Головіна відмічала, що дівчата були сильно збентежені, але все-таки більш-менш володіли собою. За наречену Костянтин Павлович обрав Юліану. Після оприлюднення вибору великого князя, 7 листопада, принцеса Августа із Софією та Антуанеттою у супроводженні Будберга[1] від'їхали із Росії, отримавши у подарунок безліч діамантів та 160 000 рублів.
У 19-річному віці Антуанетта стала дружиною 27-річного герцога Вюртемберзького Александра. Весілля відбулося 17 листопада 1798 у Кобурзі. У подружжя народилося п'ятеро дітей:
- Антуанетта Марія (1799—1860) — дружина герцога Саксен-Кобург-Готи Ернста I, дітей не мала;
- Пауль (1800—1802) — прожив 2 роки;
- Александр (1804—1881) — генерал-майор російської армії, був одружений з французькою принцесою Марією Орлеанською, після її смерті уклав морганатичний шлюб зі своєю управителькою Амалією Катариною Кірш, мав єдиного сина від першого шлюбу;
- Ернст (1807—1868) — генерал-майор російської армії, був морганатично одружений з оперною співачкою Наталією Ешборн, мав єдину доньку, його нащадки живі і донині;
- Фрідріх (1810—1815) — прожив 5 років.
За словами прусської королеви Луїзи, Антуанетта могла мати ще одного сина, народженого поза шлюбом. Королева писала своєму братові Георгу 18 травня 1802 року: «Вюртемберзьке подружжя не розмовляє одне з одним вже два роки, але вона має дитину, і, звичайно, батьком є якийсь пан фон Гебель, канонік. Я знаю все це від герцога Веймарського, і це свята правда»[2].
Герцогиня турбувалася про виховання дітей, особисто підбираючи для них вчителів[3].
Після переходу Александра на російську службу у 1800 році, сімейство переїхало до Курляндії, де оселилося у подарованому імператором Павлом маєтку Ґрюнхоф.[4] У тому ж році батько Антуанетти став правлячим герцогом Саксен-Кобург-Заальфельду. У 1811 році сім'я перебралася до Вітебська, оскільки голова родини був призначений Вітебським і Могилевським губернатором.
Герцогиня брала активну участь у житті імператорської сім'ї. Товаришувала з імператрицею Єлизаветою Олексіївною. У конфлікті сестри з її чоловіком великим князем підтримала останнього, назвавши сестру в одному із листів «ганьбою сім'ї».
Активно листувалася і з чоловіком, про що свідчать його численні листи, написані в період 1807—1817 років. Своє слабке здоров'я намагалася відновити на водах.[3] У період 1819—1821 року Антуанетта разом із сім'єю здійснила тривалу подорож до Німеччини та Австрії. Вони відвідали Баден, Відень, Штутгарт та Мюнхен. Після повернення у 1821 році мешкала у Санкт-Петербурзі.
Раптово пішла з життя після двотижневої хвороби 14 березня 1824 року. Була похована у маєтку Ґрюнхоф в Курляндії. У 1851 році герцогиню перепоховали у князівській крипті замкової кірхи Фріденштайну у Готі[5].
- Великий хрест ордену Святої Катерини (Російська імперія) (7 жовтня 1795).
Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський | Анна Софія Шварцбург-Рудольштадтська | Фердинанд Альбрехт II | Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Генріх XXIX | Софія Теодора Кастелл-Ремлінгенська | Георг Август Ербах-Шонберг | Фердинанда Генрієтта Штольберг-Ґедернська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ернст Фрідріх Саксен-Кобург-Заальфельдский | Софія Антонія Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Генріх XXIV | Кароліна Ернестіна Ербах | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франц Саксен-Кобург-Заальфельдский | Августа Ройсс-Еберсдорф | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Антуанетта | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Будберг, Андрей Яковлевич // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918 [1] (рос.)
- ↑ Königin Luise von Preußen: Briefe und Aufzeichnungen 1786—1810. Kunstverlag, 2010, стор. 188.
- ↑ а б Антуанетта, герцогиня Вюртемберзька [2] (нім.)
- ↑ Історія маєтку [3] (латис.)
- ↑ Князівська крипта у Готі [4] (англ.)
- von Wiebeking, Carl Friedrich. Biographie des Herzogs Alexander zu Württemberg. Munich, 1835.
- Саксен-Кобург-Гота (нім.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Антуанетти Саксен-Кобург-Заальфельдської (англ.)
- Генеалогія Александра Вюртемберзького (англ.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
