Антоній (Соколов)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антоній (Соколов) | ||
Архієпископ Антоній (Соколов) | ||
| ||
---|---|---|
15 березня 1819 — 3 квітня 1823 | ||
Церква: | РПЦ | |
Попередник: | Іоанікій (Никифорович-Полонський) | |
Наступник: | Ксенофонт (Троєпольський) | |
| ||
7 лютого 1816 — 15 березня 1819 | ||
Церква: | РПЦ | |
| ||
23 вересня 1810 — 7 лютого 1816 | ||
Церква: | РПЦ | |
| ||
2 лютого 1808 — 23 вересня 1810 | ||
Церква: | РПЦ | |
Альма-матер: | Казанська духовна семінарія | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Олексій Федорович Соколов | |
Народження: | 1767[1] Казанська губернія[d], Російська імперія | |
Смерть: | 29 березня (10 квітня) 1827[1] Monastery of the Nativity of the Virgin Mary (Zadonsk)d, Задонськ, Воронезька губернія, Російська імперія[1] | |
Чернецтво: | 1798 | |
Єп. хіротонія: | 2 лютого 1808 | |
Нагороди: | ||
Архієпископ Антоній (в миру Олексій Федорович Соколов; близько 1767, Казанська губернія — 29 березня (10 квітня) 1827, Задонський монастир) — російський релігійний діяч в Україні. Єпископ Російської православної церкви. Архієпископ Подільський і Брацлавський (1819-1823) на території правобережної України. Склав вибірку з творінь українського культурного діяча св. Димитрія Ростовського — «Поклоніння Страстям Христовим і Пресвятій Богородиці» (молитвослів'я, включене Антонієм в щоденне келійне правило).
Народився близько 1767 в сім'ї священика Казанської єпархії. Закінчив Казанську духовну семінарію і призначений у ній вчителем інформації. З 1794 — вчитель грецької мови і катехізатор в молодших класах. 1795 — вчитель синтаксими. 1797 призначений префектом семінарії та вчителем поезії. У листопаді 1797 висвячений на священика.
1798 овдовів і був пострижений у чернецтво.
30 серпня 1799 зведений у сан архімандрита Казанського Спасо-Преображенського монастиря.
З 1800 року — ректор Казанської духовної академії.
У 1805 році викликався до Санкт-Петербурга на череду священнослужіння і проповідування слова Божого.
2 лютого 1808 хіротонізований на єпископа Староруського, вікарія Новгородської єпархії.
З 23 вересня 1810 року — єпископ Воронезький і Черкаський.
При преосвященному Антонії біля Тюніна колодязя, місця усамітнення святителя Тихона, побудований храм в честь Божої Матері «Живоносне джерело», який був освячений архієпископом Антонієм 15 серпня 1813.
Преосвященний Антоній, за спогадами княжни Т. Волконської, допускав для приїжджих в Задонськ дворян деякі мирські розваги (танці, духовну музику). Причому всі ці розваги відбувалися в його присутності. Проте, бажаючи залучити суспільство на більш корисну справу, він примушував усіх дам і дівчат дворянського стану, які приїхали в Задонськ, займатися посадкою дерев навколо церкви.
У роки Франко-Російської війни 1812 займався мілітарною пропагандою, збирав гроші на московське військо (від монастирів, парафій та кліру Воронезької єпархії було зібрано понад 50 тис. рублів), у проповідях не цурався світського мілітарного пафосу.
З 7 лютого 1816 — єпископ Калузький і Боровський.
15 березня 1819 возведений у сан архієпископа і переведений на Подільську кафедру в правобережній Україні, де були потужними польські впливи. Проте із місією не впорався — 3 квітня 1823 звільнений на спокій в Воронезький Задонський монастир, до Московії.
Перебуваючи на спокої, вів подвижницьке життя.
Помер 29 березня 1827.
- ↑ а б в г д Акиньшин А. Н., Антипов М. А. Антоний // Православная энциклопедия — Москва: Православная энциклопедия, 2009. — Т. 2. — С. 644. — 752 с. — ISBN 5-89572-007-2
- Антоний (Соколов) [Архівовано 8 липня 2012 у Wayback Machine.]
Подільські і Брацлавські (1795—1917) | Іоанікій (Никифорович-Полонський) • Антоній (Соколов) • Ксенофонт (Троєпольський) • Кирилл (Платонов-Богословський) • Арсеній (Москвін) • Елпідіфор (Бенедиктов) • Євсевій (Ільїнський) • Іринарх (Попов) • Леонтій (Лебединський) • Феогност (Лебедєв) • Маркелл (Попель) • Вікторин (Любимов) • Іустин (Охотин) • Донат (Бабинський-Соколов) • Димитрій (Самбікін) • Іриней Орда • Христофор (Смирнов) • Парфеній (Левицький) • Серафим (Голубятніков) • Митрофан (Афонський) |
---|---|
Вінницькі, вікарії Подільської єпархії (1836—1922) | |
Вінницькі і Подільські | |
Вінницькі (самостійна єпархія з 1933 року) | |
Вінницькі і Брацлавські | |
Вінницькі і Могилів-Подільські (1994—2013) | |
Вінницькі і Барські (2013 — теперішній час) | |
Бершадське вікаріатство (1926—1930) | |
Шаргородське вікаріатство (2005—2007) | |
Могилів-Подільське вікаріатство (1921—1935) | |
Проскурівське вікаріатство (1921—1932) | |
Липовецька і Бердичівська єпархія (1921—1924) |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.