Антонів (Дубровицький район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| хутір Антонів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район/міськрада | Дубровицький район |
| Рада | Берестівська сільська рада[1] |
| Основні дані | |
| Перша згадка | до 1859[⇨] |
| Існувало до | 1947—1965[⇨] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°30′42″ пн. ш. 26°30′42″ сх. д.H G O |
| Карта | |
.svg)  Антонів | |
 Антонів | |
| Мапа | |
| |
Антонів (давніше Антонин[2] або Антонін[3], пол. Antonin[4], рос. Антонинъ[5]) — колишній хутір, фільварок і польська військова осада у Дубровицькому районі Рівненської області України.
Антонин розташовувався між селами Берестя, Орв'яниця та Сохи, за 8 км на південь від містечка Дубровиця і за 150 км від Рівного[5][6].
У часи перебування в Російській імперії фільварок Антонин входив до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії[5][7]. Станом на 1859 рік, на поміщицькому фільварку Антонин був один двір та 5 жителів римо-католицької віри (2 чоловіка і 3 жінки)[7]. На фільварку діяв цегельний завод, а поблизу був однойменний пункт лісової сторожі[5][6][7].
Наприкінці XIX століття на фільварку налічувалося 4 доми та 67 мешканців[8][2]. Станом на 1906 рік на фільварку було 4 дворів та 31 житель, на сусідньому однойменному пункті лісової сторожі проживало 7 осіб[5]. У 1918—1920 роки нетривалий час перебував у складі Української Народної Республіки.
У 1921—1939 роки входив до складу Польщі. У 1921 році фільварок належав до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки[4]. За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року на фільварку налічувалося 3 будинки та 29 мешканців, з них: 15 чоловіків та 14 жінок; 24 православних та 5 римо-католиків; 24 українців та 5 поляків[4].
На початку 1920-х років (за деякими даними — у 1924 році[9]) польська влада створила на розпарцельованих землях графа Броель-Плятера військову осаду Антонин, у якій було створено 16 господарств польских ветеранів загальною площею 385 га[10][11][12]. Осадники оброблювали землю, для чого наймали місцевих жителів[9]. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства[13]. У 1936 році селище (осада) Антонин входило до громади Берестя, до якої також належали хутір Шепель[14]. У селищі діяла трикласна початкова школа[9]. У 1938 році католицька громада селища належала до парафії Домбровиці[15].
Під час радянського вторгнення до Польщі у вересні 1939 року польські військові осадники з Антонина та сусідніх сіл почали озброюватися[12]. У відповідь українські жителі сусіднього містечка Бережниця, побоючись від них розправи, організували для охорони Червону гвардію[12]. З кінця 1939 року у складі УРСР. Радянська влада у 1940 році відправила на заслання у північні області СРСР 49 жителів Антонина польської національності[ком. 3], а їхнє майно і худобу забрано до колгоспу[9]. У березні 1944 року в районі Антонина діяла боївка СБ ОУН Василя Васильчика («Іскри»)[28].
У 1947 році село Берестя разом з хуторами Антонів та Шепель підпорядковувалося Берестівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР[1]. До 1965 року хутір Антонів знятий з обліку у зв'язку з переселенням жителів[29]. В адміністративно-територіальному устрої Дубровицького району станом на 1 вересня 1965 року населений пункт з такою назвою відсутній[29].
- ↑ а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- ↑ а б Цинкаловський О. Антонин // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 58.
- ↑ Запис №32238. http://www.reabit.org.ua/. Національний банк репресованих.
- ↑ а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
- ↑ а б в г д Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 188. (рос.)
- ↑ а б Лист 20-5 c привязкой, Дубровица (Домбровица). Трехверстовка, Военно-топографическая карта Шуберта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019. (рос.)
- ↑ а б в Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 649. (рос. дореф.)
- ↑ III Antonin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 37. (пол.)
- ↑ а б в г Хутір Антонін. berestya.dubrlibr.rv.ua. Берестівська публічно-шкільна бібліотека. Процитовано 28 вересня 2022.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Kresowe dziewczeta deportowane na Sybir 1940-1941: wspomnienia / Grono Miłośników Kresów Wschodnich. — 2000. (пол.)
- ↑ Хитрий Ч. Біля Дубровиці осада «Антонін» // Минувшина Рівненщини – далека і близька. — Рівне : Волинські обереги, 2011. — 110–112 с.
- ↑ а б в Самсонюк Т. М. Поляки Рівненщини в умовах становлення радянського тоталітарного режиму (1939 – 1941 рр.) // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — 2015. — С. 86, 91.
- ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- ↑ Dąbrowica (parafia). www.wolhynia.pl. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2022. (пол.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ Список жертв. Жертвы политического террора в СССР. «Меморіал» (рос.)
- ↑ ОУН-УПА на теренах Дубровиччини / упоряд. Мозоль В. Р. — Рівне : Волинські обереги, 2017. — С. 50.
- ↑ а б Ровенська область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1965 р / Викон. ком. Ровен. обл. Ради депутатів трудящих; [упорядник: О. Сєромолот]. — Львів : Каменяр, 1966. — С. 20, 87.
- Хутір Антонін. berestya.dubrlibr.rv.ua. Берестівська публічно-шкільна бібліотека. Процитовано 28 вересня 2022.
- Ukraine RD: Antonin. www.jewishgen.org. JewishGen. (англ.)
 Населені пункти Дубровицького району (1940—2020) | |
|---|---|
| Міста | |
| Села | Бережки · Бережниця · Берестя · Білаші · Біле · Бродець · Будимля · Великий Черемель · Великі Озера · Велюнь · Вербівка · Висоцьк · Вільне · Городище · Грані · Грицьки · Жадень · Загребля · Залішани · Залужжя · Заслуччя · Зелень · Золоте · Колки · Кривиця · Крупове · Кураш · Лісове · Літвиця · Лугове · Людинь · Лютинськ · Миляч · Мочулище · Нивецьк · Озерськ · Орв'яниця · Осова · Острівці · Партизанське · Переброди · Підлісне · Порубка · Працюки · Різки · Рудня · Сварицевичі · Селець · Смородськ · Соломіївка · Трипутня · Тумень · Удрицьк · Узлісся · Хилін · Хочин · Шахи · Ясинець |
| Колишні населені пункти | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
