For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Антонівка звичайна.

Антонівка звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Антонівка звичайна
РідЯблуня (Malus)
ВидЯблуня домашня
(Malus domestica)
СортАнтонівка звичайна
ПоходженняКурщина
CMNS: Антонівка звичайна у Вікісховищі

Анто́нівка звича́йна (лат. Antonovka) — стародавній сорт яблук вітчизняного походження.

Дерево досягає великих розмірів, утворює добре розвинену кулясту крону.

Яблука зеленувато-жовті, великі (до 250 г), округлоциліндричні або трохи конічні, з широкими ребрами, ароматні; м'якуш білий, соковитий, винно-кислосолодкий. Зелені плоди (до стиглості) дуже кислі. При повному достиганні кислість значно зменшується.

Найбільше поширена антонівка звичайна в середній смузі Росії, де вона виступає як типовий зимовий сорт. В Україні антонівку звичайну вирощують як осінній, а в Середній Азії — як літній сорт.

В Україні антонівка звичайна починає плодоносити з 5—6-го року. Плоди достигають у вересні (2-га декада).

Урожайність одного дерева 2—3 центнер.

Середня вага плодів 100—150 г. Свіжі плоди зберігаються протягом 4—6 місяців.

Походження

[ред. | ред. код]
Антонівка. «Атлас плодів» під редакцією Адама Гребницький, 1906

Старовинний середньоросійський сорт.[1] Можливо, є спонтанним гібридом культурного сорту з місцевою дикорослою яблунею лісовою (Malus sylvestris). Почав поширюватися з Курської губернії в XIX столітті. Вперше описаний Н. І. Красноглазовим в 1848 році в «Правилах плодоводства в открытом грунте, оранжереях, теплицах и т. д.»[2].

У XXI столітті антонівку прийнято вважати сортотипом, що об'єднує ряд споріднених сортів[1].

А. С. Гребницький в книзі «Атлас плодів» (1906 р.) пише: «Місце походження антонівки точно невідомо; розводиться ж вона з дуже давніх часів, і всі помологи, що описували її, визнають за сорт російського походження». При цьому ні в одному з чотирьох реєстрів А. Т. Болотова, що містять назви 661 сорту яблук і груш, антонівка не згадується[3].

Налічується понад 20 різних мутацій антонівки.

У закордонних джерелах антонівка іноді розглядається як сорт дикорослих видів яблунь:

Характеристика сортотипу

[ред. | ред. код]

Дерево сильноросле. Крона неправильно округлої форми, піднесена, з віком розлога. Пагони вирізняються вираженою колінчастістю. Сорт частково самоплідний. Скороплідність низька. Плодоношення починається на шостий - сьомий рік, при гарному догляді регулярне, до 328 кг з 20-річного дерева.

Плоди середнього розміру, 120-150 г, максимум 300 г. Форма мінлива від плоско-округлої до овально-конічної, іноді циліндрична. Поверхня гранована або широко ребриста.

Воронка глибока, середньої ширини, сильно оржавлена.

Блюдце глибоке, просторе, складчасте.

Плодоніжка товста, коротка.

Антонівка

Шкірочка слабо масляниста, блискуча, з характерним сильним ароматом. Основне забарвлення зеленувато-жовте, при зберіганні солом'яно-жовте. Покривне забарвлення відсутнє, іноді слабке рожеве або цегляне, а також у вигляді золотистої засмаги. Підшкірні точки численні, великі, білі, добре помітні.

М'якоть злегка жовтувата, соковита, середньої щільності, зерниста. Смак добрий, з деяким надлишком кислоти та своєрідним ароматом. Плоди відрізняються підвищеним вмістом вітаміну С (14 мг %).

У північних областях плоди Антонівки зберігаються в холодильнику до січня. В умовах провітрюваних підвалів у соломі можуть зберігатися значно довше, зберігаючи свої смакові якості.

Л. П. Симиренко зазначав: "Плоди Антонівки північного походження прекрасно зберігаються в лежанні, і, наприклад, у Москві вони бувають у торгівлі навіть у травні. Але чим далі на південь, тим більше вона втрачає властивості лежкого зимового сорту і перетворюється на неміцне осіннє яблуко".

У Тунісі плоди Антонівки дозрівають уже 10 липня.

Переваги сорту: зимостійкість відносно висока. Морозостійкий, цвітіння пізнє. Урожайність висока, але не регулярна. Придатний для різних видів переробки: мочіння, приготування компотів, повидла, пастили, мармеладу, соків, джему тощо. До цінних якостей Антонівки належить формування однотипних вирівняних сіянців, які широко використовуються як підщепа (сильноросла, зимостійка, добре сумісна з багатьма сортами).[7]

Недоліки: низька скороплідність (плодоношення з п'яти - восьми років, більш-менш значні врожаї з десяти років)[8], уражається паршею, плодожеркою. Згідно з іншим джерелом, до парші порівняно стійкий. Смакові якості та розмір плодів залежать від клонів і погодних умов року.[7]

Використання в селекції

[ред. | ред. код]

До теперішнього часу за участю антонівки звичайної створено кілька десятків сортів: Богатир, Білоруське Малинове, Московське зимове, Орловська Гірлянда, Білоруський Сінап, Веньяміновское, Вишневе, Дружнє та інші.

Курська антонівка — символ Курської області

[ред. | ред. код]

Курська антонівка — символ Курської області[9].

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Характеристики сортов [Архівовано 1 травня 2013 у Wayback Machine.] на сайте ФГУ «Государственная комиссия Российской Федерации по испытанию и охране селекционных достижений» [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  2. Калашникова, Е., Фролова, Н. Патріотичні яблука // The New Times : журнал. — 2011. — № 31.
  3. Рилов, Г. Сколько же на свете антоновок? Виды антоновки // Приусадебное хозяйство : журнал. — 1985. — № 4.
  4. Malus 'Summer Wonder' United States Patent PP17748. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 січня 2017.
  5. Provides definitions and scientific information about 'Malus Robusta'.
  6. Malus sylvestris 'Antonovka'[недоступне посилання з лютого 2019]
  7. а б Фатьянов, В. И. Золотые сорта плодовых культур. — Вече, 2005. — 224 с. ISBN 5-9533-0683-0.
  8. Семакин, В. П. и др. Определитель сортов яблони Европейской части СССР. — М.: Агропромиздат, 1991. — 320 с.
  9. Символы Курской области. Официальный сайт Администрации Курской области. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 7 листопада 2011. ((cite web)): Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Антонівка звичайна
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?