Анна Геглунд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Анна Хьоґлунд.
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.
| Анна Хьоґлунд | ||||
|---|---|---|---|---|
| Anna Höglund | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Анна Марія Хьоґлунд | |||
| Народилася | 14 травня 1958 (66 років) Стокгольм, Швеція, | |||
| Громадянство |  Швеція | |||
| Діяльність | письменниця, ілюстраторка | |||
| Мова творів | шведська | |||
| Батько | Erik Höglundd | |||
| У шлюбі з | Thomas Nordegrend і Gunnar Lundkvistd | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Анна Геглунд у Вікісховищі | ||||
Анна Марія Хьоґлунд (швед. Anna Maria Höglund; нар. 14 травня 1958, Стокгольм[1]) — шведська письменниця та ілюстраторка.
Як ілюстраторка, оформила багато книг Ульфа Старка.
Батьки Анни Хьоґлунд — шведський скульптор Ерік Хьоґлунд та Меріт Левін. Має сестру — мисткиню Еріку Хьоґлунд. Одружена з журналістом Томасом Нурдегреном.
- 1982 — Sagan om pannkakan (Казка про млинець)
- 1984 — De tre bockarna Bruse (Три баранці Брюс)
- 1985 — Jätten och ekorren (Велетень і білочка)
- 1986 — Tant Annas kokbok (Книга рецептів тітоньки Анни)
- 1987 — Jaguaren (Ягуар. Разом з Ульфом Старком)
- 1990 — Nattresan (Нічна подорож)
- 1991 — Först var det mörkt (Спочатку було темно)
- 1990 — Resor jag aldrig gjort, av Syborg Stenstump (Мандри, в яких я ніколи не була, Сюборг Стенступ)
- 1992 — Kan du vissla Johanna (Ти можеш свистіти, Йоханно? Текст Ульфа Старка)
- 1993 — Syborgs förbannelse (Прокляття Сюборг)
- 1995 — Mina och Kåge (Міна і Коге)
- 1995 — Afrika bakom staketet (Африка за штахетами. Текст Барта Муаєр)
- 1996 — Min syster är en ängel (Моя сестра ангел. Текст Ульфа Старка)
- 1996 — Rita i Kudang (Ріта і Куданг. Текст Єви Суссо)
- 1997 — Mina går sin väg (Міна іде своїм шляхом)
- 1998 — Igelkotten och mullvaden äter middag (Їжак і кріт вечеряють. Разом з Гуннаром Лундквістом)
- 1998 — Igelkotten och mullvaden går och handlar (Їжак і кріт роблять закупи. Разом з Гуннаром Лундквістом)
- 1999 — Igelkotten och mullvaden spelar fotboll (Їжак і кріт грають у футбол. Разом з Гуннаром Лундквістом)
- 1999 — Mina i Kina (Міна і Китай)
- 1999 — Igelkotten och mullvaden gör en utflykt (Їжак і кріт ідуть в похід. Разом з Гуннаром Лундквістом)
- 2001 — Damen med de gula kalsongerna (Дама в жовтих спіднях)
- 2001 — Igelkotten och Mullvaden huset (Їжак і кріт в будинку. Разом з Гуннаром Лундквістом)
- 2002 — Vad säger klockorna? (Що каже годинник?)
- 2003 — Den allra första tiden (Найперший час)
- 2005 — Mina och Kåge drar västerut (Міна і Коге вирушають на захід)
- 2007 — Den Gud älskar (Бог любить, п'єса, поставлена в Вільному театрі (Fria Teatern)
- 2009 — Amos och Soma, sagan om den stora kärleken (Амос і Сома, казка про найбільше кохання. Текст Ульфа Старка)
- 2010 — Månen blev rädd (Місяць злякався. Текст Юара Тіберга)
- 2010 — Den magiska hajtanden hajtanden (Чарівний акулячий зуб. Текст Еви Суссо)
- 2011 — Den mystiska fyren (Містична четвірка. Текст Еви Суссо)
- 2011 — Pojken, flickan och muren (Хлопчик, дівчинка і стіна. Текст Ульфа Старка)
- 2012 — ABC och alla de andra gökarna (АБВ і інші зозулі)
- 2012 — Om inte (Якщо ні. Текст Кайси Гордан)
- 2013 — Vad säger ett russin? (Що каже родзинка?)
- 2013 — Om detta talar man endast med kaniner (Про це говорять лише з кроликами)
- 2014 — Skuggbarnen (Дитина з тіні. Текст Ульфа Старка)
- 2014 — Mina i vildmarken (Міна в дикій природі)
- 2015 — Att vara jag (Бути мною)
- 2017 — Alla frågar sig varför (Усі запитують себе «Чому?» Текст Еви Суссо)
- 1988 — «Премія Ельзи Бесков» (Elsa Beskow-plaketten)[2]
- 1994 — «Премія Німецької Юнацької Літератури» за книгу Kan du vissla Johanna? (Ти можеш свистіти, Йоанно?)
- 1996 — нідерландська премія «Срібний Гриф» за Afrika bakom staketet (Африка за штахетами)
- 1996 — «Премія Авуста» (Augustpriset, премію ім. Августа Стріндберга)) за Min syster är en ängel (Моя сестра ангел)[3]
- 1997 — «Премія газети Експрессен» (Expressens Heffaklump)
- 2012 — «Премія Еміля» (Emilpriset)
- Бути мною / пер. зі швед. Юлії Юрчук. — Київ: Видавництво «Видавництво», 2016. — 84 с. — ISBN 978-966-97574-0-1 .[4]
- Про це говорять лише з кроликами / пер. зі швед. Юлії Юрчук. — Київ: Видавництво «Видавництво», 2017. — 54 с. — ISBN: 978-966-97574-2-5 .
- ↑ Sveriges befolkning 1970, CD-ROM, Version 1.04, Sveriges Släktforskarförbund (2002).
- ↑ Biblioteksföreningen: Elsa Beskow-plaketten [Архівовано 17 січня 2017 у Wayback Machine.], läst 1 december 2015
- ↑ Чи вмієш ти свистати, Юганно? Моя сестра — ангел. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Хьоґлунд, Анна (23 серпня 2016). Бути мною (українською) . Видавництво. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
