Анатанас Валіоніс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анатанас Валіоніс | |
---|---|
Народився | 21 вересня 1950[1] (73 роки) Zabieliškisd, Pelėdnagiai eldershipd, Кедайняйський район, Каунаська областьd, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
Країна | Литва |
Діяльність | дипломат, політик |
Alma mater | Каунаський технологічний університет і Варшавський університет |
Науковий керівник | Tadeusz Mołdawad[2] |
Знання мов | литовська |
Посада | ambassador of Lithuania to Polandd, ambassador of Lithuania to Latviad і Minister of Foreign Affairsd |
Партія | Новий союз |
Нагороди | |
Анатанас Валіоніс (21 вересня 1950, Забєлішкіс, Кедайняйський район) — литовський дипломат, політик і політолог, міністр закордонних справ Литви у 2000—2006 роках[3].
У 1974 році закінчив механічний факультет Каунаського політехнічного інституту за спеціальністю машинобудування. У 1990—1994 рр. він був студентом докторантури на факультеті журналістики та політології Варшавського університету. У 1994 р. здобув науковий ступінь доктора гуманітарних наук у галузі політології на основі дисертації під назвою Трансформація політичної системи Литви у 1988—1993 роках.
У 1974—1976 роках він працював майстром у компресорному відділенні Каунського м'ясокомбінату. У 1976—1980 роках він був начальником компресорного відділу м'ясокомбінату в Таураге.
З 1980 року був штатним працівником Комуністичної партії Литви. У 1980—1985 роках він був інспектором департаменту промисловості та транспорту райкому Комітету КП в м. Таураге, а з 1985 по 1990 рр. — інспектором департаменту сільського господарства та продовольчої промисловості ЦК Компартії Литви. У 1990 році був начальником департаменту планування та міжнародного співробітництва департаменту харчової промисловості Міністерства сільського господарства.
Входив до складу КПРС, Комуністичної партії Литви та Литовської демократичної партії праці. З 2002 року він належав до Нового Союзу, в 2004 році став його віце-президентом.
У 1994—2000 роках був послом Литви в Польщі. З 1996 по 2000 рік був литовським послом у Румунії та Болгарії. 9 листопада 2000 року він був призначений міністром закордонних справ в уряді Роландаса Паксаса. Він зберіг свою посаду у двох послідовних кабінетах, якими керував Альгірдас Бразаускас (2001—2006). У 2001—2002 роках він був головою Комітету міністрів Ради Європи. У 2004 році він був обраний до Сейму кандидатом від коаліції Литовської соціал-демократичної партії та Нового Союзу.
У січні 2005 року тижневик «Атгімімас» виявив, що політик став офіцером у запасі КДБ. За даними тижневика, його було переведено до резерву КДБ після обов'язкової військової служби в 1981 році, а через рік він брав участь у навчаннях, організованих КДБ. Антанас Валіоніс не спростував цю інформацію[4]..
У 2008 році пішов у відставку з парламентських виборів. 20 листопада 2008 року він став послом Литви в Латвії. 31 травня 2011 року він пішов у відставку[5] через дипломатичний скандал.
Залишився в Міністерстві закордонних справ як посол за спеціальними звинуваченнями[6].
- орден князя Ярослава Мудрого III ступеня (Україна, 2006) — за вагомий особистий внесок у розвиток міжнародного співробітництва, зміцнення авторитету та позитивного іміджу України у світі, популяризацію її історичних і сучасних надбань[7];
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=82424
- ↑ У Литві подав у відставку міністр закордонних справ Антанас Вальоніс, один із керівників партії соціал-лібералів “Новий союз”. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ Joanna Hyndle, Miryna Kutysz: Kraje bałtyckie. W: Anna Łabuszewska (red.): Problem lustracji w Europie Środkowej i krajach bałtyckich. Warszawa: Ośrodek Studiów Wschodnich, wrzesień 2005, ss. 39–40, seria: Raport OSW.
- ↑ Lelde Petrāne (1 червня 2011). Lietuvas vēstnieks Latvijā saistībā ar izteikumiem par Zatleru atkāpjas no amata (латис.). db.lv. Процитовано 10 серпня 2013.
- ↑ Lietuvos Respublikos Užsienio reikalų ministerija (лит.). urm.lt. Процитовано 10 серпня 2013.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №698/2006. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
Словники та енциклопедії | |
---|---|
Довідкові видання | |
Нормативний контроль |
Перша Литовська республіка | Аугустінас Вольдемарас (1918-1920) • Юозас Пуріцкіс (1920-1921) • Петрас Клімас (1921) • Владас Юргутіс (1922) • Ернястас Галванаускас (1922-1924) • Вольдемарас Вітаутас Карнекіс (1924-1925) • Мечисловас Рейніс (1925-1926) • Ляонас Бістрас (1926) • Міколас Сляжявічус (1926) • Аугустінас Вольдемарас (1926-1929) • Юозас Тубяліс (1929) • Довас Заунюс (1929-1934) • Стасис Лозорайтіс (1934-1938) • Юозас Урбшис (1938-1940) • Вінцас Креве-Міцкявічюс (1940) |
---|---|
Литовська РСР | |
Друга Литовська республіка | Альгірдас Саударгас (1990-1992) • Повілас Гіліс (1992-1996) • Альгірдас Саударгас (1996-2000) • Анатанас Валіоніс (2000-2006) • Пятрас Вайтєкунас (2006-2008) • Вігаудас Ушацькас (2008-2010) • Аудронюс Ажубаліс (2010-2012) • Лінас Антанас Лінкявічюс (2012-2020) • Ґабріелюс Ландсберґіс (2020-) |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.