Амхарська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Амхарська мова | |
|---|---|
| አማርኛ Амариння | |
 Розповсюдження Афро-азійських мов | |
| Поширена в | Ефіопія, Ізраїль, Північна Америка, Еритрея |
| Регіон | Африка |
| Носії | 27 млн. |
| Писемність | ефіопське письмо |
| Класифікація | Афро-Азійські мови |
| Офіційний статус | |
| Державна | Ефіопія |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | am |
| ISO 639-2 | amh |
| ISO 639-3 | amh |
Амха́рська мо́ва (амх. አማርኛ) — мова амхарців, державна мова Ефіопії. Амхарська мова є однією з семітських мов.
Мова є рідною для амхарців, а також служить лінгва-франка для інших груп населення, які проживають у великих містах Ефіопії.[1]
Ця мова є робочою мовою Ефіопії, а також робочою мовою кількох штатів Ефіопської федеративної системи.[2] З 31 800 000 носіїв рідної мови станом на 2018 рік, плюс ще 25 100 000 носіїв як другої мови, амхарська мова є другою за поширеністю рідною мовою Ефіопії (після оромо), але найпоширенішою з точки зору загальної кількості мовців. Це також друга за поширеністю семітська мова у світі (після арабської).[3][4]
Амхарське письмо пишеться зліва направо за допомогою системи, яка виросла з писемності Geʽez. Система письма в ефіопських семітських мовах називається фідал ( ፊደል ). Fidäl означає «писемність», «алфавіт», «буква» або «символ». Систему письма також називають абугідою ( አቡጊዳ ), від перших чотирьох символів; від цього походить сучасний термін абугіда.[5]
Не існує загальноприйнятого способу романізації амхарської мови на латинське письмо. Приклади амхарської мови в розділах нижче використовують одну систему, поширену серед лінгвістів, які спеціалізуються на ефіопських семітських мовах.
Перший дослідник — німецький вчений Гіоб Лудольф.
| Губні | Зубні | Пом'якшено-альвеолярні | М'якопіднебінний | Гортанний | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Проривний | Глухі | p | t | k | ʔ (ʾ) | |
| Дзвінкі | b | d | g | |||
| Ізбачайніці | pʼ (p', p̣) | tʼ (t', ṭ) | kʼ (q, ḳ) | |||
| Африкативні | Глухі | ʧ (č) | ||||
| Дзвінкі | ʤ (ǧ) | |||||
| Ізбачайніці | ʧʼ (č', č̣) | |||||
| Фрикативні | Глухі | f | s | ʃ (š) | h | |
| Дзвінкі | z | ʒ (ž) | ||||
| Ізбачайніці | sʼ (s', ṣ) | |||||
| Носові | m | n | ɲ (ñ) | |||
| Плавні | w | l | j (y) | |||
| Дрижачі | r | |||||
| Підйом/ряд | Передній | Середній | Задній |
|---|---|---|---|
| Високий | i | ɨ (ə) | u |
| Середній | e | ə (ä) | o |
| Низький | a |
Амхарська мова використовує письмо Геез (амх. ግዕዝ, Gəʿəz, ефіопське письмо).
| ä | u | i | a | e | ə | o | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| h | ሀ | ሁ | ሂ | ሃ | ሄ | ህ | ሆ |
| l | ለ | ሉ | ሊ | ላ | ሌ | ል | ሎ |
| h | ሐ | ሑ | ሒ | ሓ | ሔ | ሕ | ሖ |
| m | መ | ሙ | ሚ | ማ | ሜ | ም | ሞ |
| s | ሠ | ሡ | ሢ | ሣ | ሤ | ሥ | ሦ |
| r | ረ | ሩ | ሪ | ራ | ሬ | ር | ሮ |
| s | ሰ | ሱ | ሲ | ሳ | ሴ | ስ | ሶ |
| š | ሸ | ሹ | ሺ | ሻ | ሼ | ሽ | ሾ |
| q | ቀ | ቁ | ቂ | ቃ | ቄ | ቅ | ቆ |
| b | በ | ቡ | ቢ | ባ | ቤ | ብ | ቦ |
| t | ተ | ቱ | ቲ | ታ | ቴ | ት | ቶ |
| č | ቸ | ቹ | ቺ | ቻ | ቼ | ች | ቾ |
| h | ኀ | ኁ | ኂ | ኃ | ኄ | ኅ | ኆ |
| n | ነ | ኑ | ኒ | ና | ኔ | ን | ኖ |
| ñ | ኘ | ኙ | ኚ | ኛ | ኜ | ኝ | ኞ |
| ʾ | አ | ኡ | ኢ | ኣ | ኤ | እ | ኦ |
| k | ከ | ኩ | ኪ | ካ | ኬ | ክ | ኮ |
| h | ኸ | ኹ | ኺ | ኻ | ኼ | ኽ | ኾ |
| w | ወ | ዉ | ዊ | ዋ | ዌ | ው | ዎ |
| ʾ | ዐ | ዑ | ዒ | ዓ | ዔ | ዕ | ዖ |
| z | ዘ | ዙ | ዚ | ዛ | ዜ | ዝ | ዞ |
| ž | ዠ | ዡ | ዢ | ዣ | ዤ | ዥ | ዦ |
| y | የ | ዩ | ዪ | ያ | ዬ | ይ | ዮ |
| d | ደ | ዱ | ዲ | ዳ | ዴ | ድ | ዶ |
| ǧ | ጀ | ጁ | ጂ | ጃ | ጄ | ጅ | ጆ |
| g | ገ | ጉ | ጊ | ጋ | ጌ | ግ | ጎ |
| t' | ጠ | ጡ | ጢ | ጣ | ጤ | ጥ | ጦ |
| č' | ጨ | ጩ | ጪ | ጫ | ጬ | ጭ | ጮ |
| p' | ጰ | ጱ | ጲ | ጳ | ጴ | ጵ | ጶ |
| s' | ጸ | ጹ | ጺ | ጻ | ጼ | ጽ | ጾ |
| s' | ፀ | ፁ | ፂ | ፃ | ፄ | ፅ | ፆ |
| f | ፈ | ፉ | ፊ | ፋ | ፌ | ፍ | ፎ |
| p | ፐ | ፑ | ፒ | ፓ | ፔ | ፕ | ፖ |
Найдавніші літературні пам'ятки належать до 14—15 ст.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Abraham, Roy Clive (1968) The Principles of Amharic. Occasional Publication / Institute of African Studies, University of Ibadan. [rewritten version of 'A modern grammar of spoken Amharic', 1941]
- Bennet, M.E. (1978) Stratificational Approaches to Amharic Phonology. PhD thesis, Ann Arbor: Michigan State University.
- Cohen, Marcel (1936) Traité de langue amharique. Paris.
- Leslau, Wolf (1995) Reference Grammar of Amharic. Harrassowitz, Wiesbaden.
- Praetorius, Franz (1879) Die amharische Sprache. Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses, Halle
- ↑ Meyer, Ronny (2011). The Role of Amharic as a National Language and an African lingua franca. У Stefan Weninger (ред.). The Semitic Languages. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 1212–1220.
- ↑ Gebremichael, M. (2011). Federalism and conflict management in Ethiopia: case study of Benishangul-Gumuz Regional State (PhD). United Kingdom: University of Bradford. hdl:10454/5388.
- ↑ Amharic. Ethnologue. Процитовано 27 квітня 2021.
- ↑ The world factbook. cia.gov. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Amharic alphabet, pronunciation and language. www.omniglot.com. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- Афарська мова на сайті Ethnologue: Amharic. A language of Ethiopia [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Афарська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Amharic [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Афарська мова на сайті WALS Online: Language Amharic [Архівовано 3 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
