Американська футбольна конференція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Поточний сезон або змагання:![]() | |
![]() | |
Вид спорту | Американський футбол |
---|---|
Останній сезон | 1970 |
Країна | ![]() |
Континент | Північна Америка |
Чинний чемпіон | Канзас-Сіті Чифс |
Американська футбольна конференція, АФК (англ. American Football Conference, AFC) — одна з двох конференцій Національної футбольної ліги (НФЛ). Була сформована перед стартом сезону 1970 після злиття НФЛ і Американська футбольна ліга. До складу конференції увійшли десять команд АФЛ і три клуби, які раніше виступали в НФЛ: «Балтимор Колтс», «Клівленд Браунс» і «Піттсбург Стілерс»[1]. На момент створення вона включала тринадцять команд, пізніше це число було збільшено до шістнадцяти. З 2002 року конференція розділена на чотири дивізіони по чотири команди.[1].
Чемпіон конференції стає володарем Ламаром Хант Трофі. Приз названий на честь Ламара Ганта, першого власника клубу «Канзас-Сіті Чифс», одного із засновників АФЛ та автора терміна «Супербоул». Переможець плей-оф Американської футбольної конференції також отримує право зіграти в Супербоул проти переможця Національної футбольної конференції.
Чинним чемпіоном конференції є Канзас-Сіті Чифс, у лютого 2024 обіграли Сан-Франциско Фортинайнерс з рахунком 25:22.[2].
Під час створення конференції до її складу увійшли тринадцять команд. Десять із них до цього виступали в Американській футбольній лізі, три команди були переведені з Національної футбольної ліги, сформувавши Центральний дивізіон. На момент формування конференції її дивізіони команди були розподілені дивізіонами з урахуванням географічного положення.
В даний час до складу конференції входить шістнадцять клубів, розбитих на чотири дивізіони. Ця структура існує з 2002 року, коли було створено команду «Хьюстон Тексанс», що увійшла до складу Південного дивізіону.
Клуб | Місто, штат | Заснований | Член НФК | Стадіон | Місткість |
---|---|---|---|---|---|
Баффало Біллс | Орчард-Парк, Нью-Йорк | 1959 | з 1970 | Біллс Стедіум | 71 608 |
Маямі Долфінс | Маямі-Гарденс, Флорида | 1965 | з 1970 | Хард Рок-стедіум | 64 767 |
Нью-Інгленд Петріотс | Фоксборо, Массачусетс | 1959 | з 1970 | Джилетт Стедіум | 65 878 |
Нью-Йорк Джетс | Іст-Ратерфорд, Нью-Джерсі | 1959 | з 1970 | «Метлайф-стедіум» | 82 500 |
Балтимор Рейвенс | Балтімор, Меріленд | 1996 | з 1996 | M&T-Бенк-стедіум | 71 008 |
Цинциннаті Бенгалс | Цинциннаті, Огайо | 1967 | з 1970 | Пол Браун Стедіум | 65 515 |
Клівленд Браунс | Клівленд, Огайо | 1944 | 1970—1995, з 1999 | Фестенерджі-стедіум | 67 431 |
Піттсбург Стілерс | Піттсбург, Пенсільванія | 1933 | з 1970 | «Хайнц-філд» | 68 400 |
Х'юстон Тексанс | Х'юстон, Техас | 1999 | з 2002 | NRG-стедіум | 72 220 |
Індіанаполіс Колтс | Індіанаполіс, Індіана | 1953 | з 1970 | Лукас Ойл Стедіум | 67 000 |
Джексонвілл Джагуарс | Джексонвілл, Флорида | 1993 | з 1995 | TIAA-Бенк-філд | 67 814 |
Теннессі Тайтанс | Нашвілл, Теннессі | 1959 | з 1970 | Ніссан-стедіум | 69 143 |
Денвер Бронкос | Денвер, Колорадо | 1959 | з 1970 | Емпауер Філд ет Майл Хай | 76 125 |
Канзас-Сіті Чіфс | Канзас-Сіті, Міссурі | 1959 | з 1970 | Ерроухед-Стедіум | 76 416 |
Лас-Вегас Рейдерс | Парадайс, Невада | 1960 | з 1970 | Аледжайент-стедіум | 65 000 |
Лос-Анджелес Чарджерс | Інглвуд, Каліфорнія | 1959 | з 1970 | Со-Фай-стедіум | 70 240 |
У регулярному чемпіонаті кожна команда проводить по шістнадцять матчів: по дві гри проти команд свого дивізіону, чотири матчі проти команд одного з дивізіонів НФК, чотири матчі проти команд одного з дивізіонів АФК, по одній грі проти команд двох інших дивізіонів НФК. Порядок зустрічей клубів різних дивізіонів змінюється циклічно та враховує підсумкове становище команд у попередньому сезоні.
З 1990 по 2019 рік у плей-оф від конференції виходило шість клубів: чотири переможці дивізіонів та дві найкращі команди серед решти. Власники перших двох номерів посіву пропускали раунд уайлд-карду. Перед початком сезону 2020 року було ухвалено рішення про розширення плей-оф ще на дві команди, по одній від кожної конференції. Раунд уайлд-кард за такої схеми пропускає лише команда, посіяна під першим номером[3][4].
- ↑ а б Gordon, Grant (10 травня 2020). On this day in 1969, a brand-new NFL took shape. nfl.com (англ.). NFL Enterprises LLC. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
- ↑ Канзас-Сіті Чіфс виграв Супербоул-2024. SPORTARENA.com. 12 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ Breech, John (5 листопада 2020). NFL's 16-team playoff proposal would add two new wrinkles and potentially fix one huge problem for the league. cbssports.com (англ.). CBS Interactive. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
- ↑ Haislop, Tadd (23 квітня 2020). NFL expanded playoffs, explained: How many teams will make playoffs, what else to know. sportingnews.com (англ.). Sporting News. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.