Алі ібн Хусейн
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Алі ібн Хусейн | |
|---|---|
| араб. علي بن حسين زين العابدين | |
 | |
| 4-й шиїтський імам | |
| Початок правління: | 680 р. |
| Кінець правління: | 712 р. |
| Інші титули: | Саджад |
| Попередник: | Хусейн ібн Алі |
| Наступник: | Мухаммед ібн Алі аль-Багір |
| Дата народження: | 6 січня 659 |
| Місце народження: | Медина |
| Дата смерті: | 20 жовтня 712 (53 роки) |
| Місце смерті: | Медина |
| Поховання | Аль-Бакіd |
| Діти: | Мухаммед ібн Алі аль-Багір, Зайд, Омар |
| Династія: | Аліди |
| Батько: | Хусейн ібн Алі |
| Мати: | Шахр Бану |
Алі ібн Хусейн, Алі Зайн аль-Абідин (араб. علي بن حسين زين العابدين, (Імам Саджад), нар. 6 січня 659 р. — пом. 20 жовтня 712 р.) — 4-й імамітський імам, нащадок пророка Мухаммеда та Алі ібн Абі Таліба. Його також називали Саджадом (той, що приклоняє коліна) за його набожність
Народився Алі ібн Хусейн у Медині. Його батьком був Хусейн ібн Алі (онук пророка Мухаммеда, 3-й шиїтський імам), а матір'ю Шахр Бану, яка була дочкою останнього Сасанідського шаха Ірану Єздигерда ІІІ. Алі ібн Хусейн був єдиним сином Хусейна, який залишився живим після трагедії в Кербелі, де загинув його батько, родичі і наближені. В результаті тих кривавих подій він був захоплений у полон і відправлений до халіфа Язида І у Дамаск. Пізніше халіф звільнив його і відправив до Медини.
Загалом, Алі ібн Хусейн не брав активної участі в політичному житті Халіфату і займався передачею хадисів, тлумаченням Корану, правом (фікхом) та іншими релігійними науками. Його сучасники казали про нього, як про одного з найосвідченіших і найпобожніших людей.
Шиїти-імаміти вшановують Алі ібн Хусейна як свого четвертого імама. Вони вважають, що він загинув мученицькою смертю[1]
- Его светлость имам Саджад (ДБМ) — пример набожности (рос.)
- Біографія Алі Зайн аль-Абідіна [Архівовано 12 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BAV: ADV10128700 · BIBSYS: 90228076 · BNCHL: 000154583 · BNF: 12282535z · CiNii: DA1691561X · EGAXA: vtls000034214 · FAST: 1859740 · Freebase: /m/046pzl · GND: 118914006 · ISNI: 0000000116798270 · J9U: 987007276345705171 · LCCN: n84007864 · LIBRIS: vs68bjcd3j30mtd · LNB: 000124484 · LNL: 49883 · MAK: 9810626247505606 · NCF: ncf10248484 · NKC: jx20100122008 · NLG: 208023 · NLI: 000459148 · NLP: a0000002530705 · NSK: 000282149 · NTA: 073548936 · NUKAT: n01020901 · PUSC: 85874 · RERO: 02-A000180772 · SELIBR: 220482 · SUDOC: 031650155 · VIAF: 81971228, 340145857065622921752 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
