Альфредо Каталані
італ. Alfredo Catalani
Основна інформація
Дата народження	19 червня 1854(1854-06-19)[1][2][…]
Місце народження	Лукка, Тоскана, Італія[4][4]
Дата смерті	7 серпня 1893(1893-08-07)[1][2][…] (39 років)
Місце смерті	Мілан, Королівство Італія[5][4]
Причина смерті	туберкульоз
Поховання	Монументальне кладовище
Громадянство	Королівство Італія
Професії	композитор, музикознавець
Освіта	Міланська консерваторія
Вчителі	Антоніо Бадзіні
Жанри	опера і симфонія
Заклад	Міланська консерваторія
Файли у Вікісховищі

Альфредо Каталані (італ. Alfredo Catalani; 19 червня 1854, Лукка — 7 серпня 1893, Мілан) — італійський композитор.

Каталані походив з музичної сім'ї, перші уроки музики отримав від батька-органіста, потім навчався в Музичному інституті Лукки у Фортунато Маджі. Закінчивши його в 1872 році, поїхав до Парижа, де удосконалювався в консерваторії в класах Антуана Мармонтеля (фортеп'яно) та Франсуа Базена (композиція). Через рік Каталані повертається до Італії й завершує освіту в Міланській консерваторії у Антоніо Бадзіні (композиція) і Карло Андреолі (фортеп'яно). Дипломною роботою композитора в 1875 році стає одноактна опера «Серп» (La falce) на лібрето Арріґо Бойто. У цей період Каталані зближується з діячами творчого об'єднання Scapigliatura, перейнявшись їхніми ідеями «нового мистецтва драми та опери». Знайомиться з творчістю Ріхарда Вагнера, і під його впливом формує власний стиль на противагу веризму.

У 1876 році музичний видавець Джованніно Лукка замовляє Каталані великий драматичне твір, і композитор починає роботу над оперою «Ельда», в основу лібрето якої була покладена легенда про Лореляй. Твір було закінчено в 1877 році, але поставлено лише через три роки в Турині за підтримки диригента Карло Педротті й критика Джузеппе Депаніса.

Наступною оперою Каталані стала «Деяніче», але вона була дуже прохолодно сприйнята публікою при першій постановці в театрі Ла Скала в 1883 році, і за порадою Бойто композитор написав великий оркестровий твір — симфонічну поему «Геро і Леандр». Четверта опера Каталані, «Едмея», також мала лише невеликий успіх, проте одною з перших її постановок керував молодий Артуро Тосканіні, який надалі зробив дуже багато для популяризації музики композитора.

Оскільки гонорари за постановки опер були невеликими, Каталані змушений був шукати додаткові джерела для існування, і в 1886 році отримав місце професора класу композиції в Міланській консерваторії, що звільнилося після смерті Амількаре Понк'єллі. У 1890 році в Туріні була здійснена постановка значно переробленої версії «Ельди» (тепер під назвою «Лореляй»), і її успіх надихнув Каталані на створення ще однієї опери — «Валлі», що стала його найбільш відомою роботою. Видавець Рікорді, якому композитор запропонував надрукувати партитуру, погодився виплатити гонорар за неї частинами, а повністю віддати суму лише після шістдесятої постановки. Незважаючи на те, що на прем'єрі в Ла Скала опера мала успіх, наступні її постановки були дуже рідкісними, позаяк театри віддавали перевагу більш популярним творам. Заразом Тосканіні був такий захоплений цією оперою, що 1900-го навіть назвав свою новонароджену (старшу) дочку іменем Валлі. Здоров'я Каталані, і так слабке (композитор з юності страждав на туберкульоз), було підірвано падінням інтересу до його творів: конкурс на написання опери з нагоди 400-річчя відкриття Колумбом Америки в 1892 році виграв Альберто Франкетті, крім того, великої популярності почали набирати твори Джакомо Пуччіні. Після чергового загострення хвороби Каталані помер, не доживши до сорока років.

Опери

• «Серп» (1875)
• «Ельда» (1877, поставлена 1880)
• «Деяніче» (1883)
• «Едмея» (1886)
• «Валлі» (1892)

Оркестрові твори

• Симфонія (1872)
• «Ранок», симфонія (1874)
• «Ніч», симфонія (1874)
• Скерцо (1878)
• «Геро і Леандр», симфонічна поема (1884)

Камерні твори

• Струнний квартет a-moll (1873)
• Андалузька серенада для скрипки і фортеп'яно (1887)
• Характерний танець для скрипки і фортеп'яно (1887)

Фортеп'яно

• Соната (1874)
• Ноктюрн (1879)
• Скерцо-тарантела (1879)
• Десять п'єс (1888) та ін.

Вокальні твори

• Пісні для голосу і фортеп'яно
• Пісні для голосу і оркестру
• Меса

• Анна Штайнер-Кніттель

• Альфредо Каталані (англ.) на сайті Allmusic

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · Classical Archives · Liber Liber
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	AllMusic · Carnegie Hall linked open data · Discogs · Internet Movie Database · International Music Score Library Project · LyricsTranslate · Musik-Sammler.de · MusicBrainz · muziekweb.nl · Дискографія американських історичних записів · Europeana · Les Archives du spectacle · Швейцарський архів виконавських мистецтв
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com
Література та бібліографія	Archivio Storico Ricordi · CoBiS · Open Library · openMLOL.it
Тематичні сайти	SNAC · Німецький літературний архів Марбах
Словники та енциклопедії	Велика каталанська енциклопедія · Велика музична енциклопедія (кат.) · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	ідентифікатор артиста IDU · Deutsche Biographie · SNAC
Нормативний контроль	BAV: ADV10130608 · BIBSYS: 3033656 · BNE: XX883801 · BNF: 13892269t · CiNii: DA04901254 · CONOR.BG: 45769573 · CONOR.SI: 61662307 · FAST: 109661 · Freebase: /m/02qjfx · GND: 119255936 · GTAA: 257207 · ICCU: CFIV103135 · ISNI: 0000000081569485 · J9U: 987007284366605171 · KANTO: 000186988 · KRNLK: KAC199604631 · LCCN: n83031911 · LNB: 000037628 · MAK: 9810622911905606 · NDL: 00987937 · NKC: xx0016093 · NLG: 211712 · NLI: 000552850 · NLP: a0000001216920 · NTA: 074385232 · NUKAT: n2009159134 · PTBNP: 1246196 · RISM: people/30024468 · SHARE: 744870 · SUDOC: 137568711 · VcBA: 495/201030 · VIAF: 76499691