Альфа Печі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 Розташування α Fornacis (вгорі зліва). | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Піч |
| Пряме піднесення | 3г 12х 04.5277с[1] |
| Схилення | –28° 59′ 15.425″[1] |
| Видима зоряна величина (V) | 3.85[2] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | F8IV[3] |
| Показник кольору (B−V) | +0.581[4] |
| Показник кольору (U−B) | +0.082[4]
|
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | –20.5[5] км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 371.49[1] мас/р Схил.: 612.28[1] мас/р |
| Паралакс (π) | 70.86 ± 0.67 мас[1] |
| Відстань | 46 ± 0.4 св. р. (14.1 ± 0.1 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
|
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 1.33 ± 0.01[6] M☉ |
| Радіус | 2.04 ± 0.06[7] R☉ |
| Світність | 4.87 ± 0.16[7] L☉ |
| Ефективна температура | 6,240[6] K |
| Обертальна швидкість (v sin i) | 3.9[7] км/с |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Alpha+Fornacis |
Альфа Печі (α Fornacis, α For) — найяскравіша зоря у сузір'ї Печі, єдина у сузір'ї яскравіша 4-ї величини. Вона має власні назви Далім (у «Палермському каталозі» Джузеппе Піацці)[8][9][10] та Форнаціс (у «Атласі» Бурітта)[11]/ Раніше цю зорю вважали формально ідентичною до 12 Ерідана.
Зоря була ідентифікована як блакитна приблуда, що може означати передачу маси в минулому.[12] Альфа Печі є подвійною зорею[13] та має великий власний рух[2]. У цій системі спостерігається надлишок інфрачервоного випромінювання, що може означати наявність навколозоряної речовини, напр. осколкового диску[14].
Спектральний клас Альфа Печі А — F8IV, де клас світності IV вказує на те, що зоря є субгігантом, який нещодавно залишив головну послідовність[15]. Її маса оцінюється у 133 % маси Сонця, а вік — у 2,9 млрд.років.[6][16] Альфа Печі A є доволі холодною (6 240 K). Менший компонент (Альфа Печі B) має видиму зоряну величину 6,5m та є ще холоднішим (5 500 K) карликом спектрального класу G7 зі світністю лише половину сонячної[17] і масою 0,75 сонячної.
Відстань до подвійної зорі дозволяє вивчати її орбітальний рух. Компоненти обертаються довкола один одного з періодом 269 років та середньою відстанню бл. 56 а. е., або бл. 4 кутових секунд при спостереженні з Землі. Еліптична орбіта має великий ексцентриситет: велика піввісь — 97 а. е., мала — 15 а. е. Востаннє зорі були на мінімальній відстані 1947 року, а на максимальному будуть у 2082 році. 2004 року минув перший повний оборот з часу відкриття подвійності зорі (1835 року)[17].
Компоненти космічної швидкості цієї зорі (U, V, W) = (–35, +20, +30) км/с[18]. Десь 350 тис. років тому, Альфа Печі мала тісну взаємодію з зорею спектрального класу A Ню Годинника — за оцінками ці дві зорі зблизились на відстань усього 0,265 світлового року, і обидві зорі мають осколкові диски[19].
- ↑ а б в г д Perryman, M. A. C. та ін. (April 1997). The HIPPARCOS Catalogue. Astronomy & Astrophysics. 323: L49—L52. Bibcode:1997A&A...323L..49P.
- ↑ а б в LHS 1515 -- High proper-motion Star. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2010.
- ↑ Favata, F.; Micela, G.; Sciortino, S. (July 1997). The [Fe/H] distribution of a volume limited sample of solar-type stars and its implications for galactic chemical evolution. Astronomy and Astrophysics. 323: 809—818. Bibcode:1997A&A...323..809F.
- ↑ а б Rakos, K. D. та ін. (February 1982). Photometric and astrometric observations of close visual binaries. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 47: 221—235. Bibcode:1982A&AS...47..221R.
- ↑ Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.). Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. University of Toronto: International Astronomical Union. Bibcode:1967IAUS...30...57E. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 10 вересня 2009.
- ↑ а б в Santos, N. C.; Israelian, G.; Mayor, M. (July 2001). The metal-rich nature of stars with planets. Astronomy and Astrophysics. 373 (3): 1019—1031. arXiv:astro-ph/0105216. Bibcode:2001A&A...373.1019S. doi:10.1051/0004-6361:20010648.
- ↑ а б в Bruntt, H. та ін. (July 2010), Accurate fundamental parameters for 23 bright solar-type stars, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 405 (3): 1907—1923, arXiv:1002.4268, Bibcode:2010MNRAS.405.1907B, doi:10.1111/j.1365-2966.2010.16575.x
- ↑ Piazzi, G, ред. (1814). Praecipuarum Stellarum Inerrantium Positiones Mediae Ineunte Saeculo XIX: ex Observationibus Habitis in Specula Panormitana ab anno 1792 ad annum 1813. Palermo. с. 21.
- ↑ Kunitzsch, P. (1959). Arabische Sternnamen in Europa. Wiesbaden: Otto Harrassowitz. с. 155.
- ↑ Laffitte, R. (2005). Héritages arabes: Des noms arabes pour les étoiles (вид. 2éme revue et corrigée). Paris: Librairie Orientaliste Paul Geunthner / Les Cahiers de l'Orient. с. 229.
- ↑ Burritt, E. H. (1835). Atlas, Designed to Illustrate the Geography of the Heavens (вид. new). New York: F. J. Huntington.
- ↑ Fuhrmann, K.; Chini, R. (August 2015), Multiplicity among F-type Stars. II, The Astrophysical Journal, 809 (1): 19, Bibcode:2015ApJ...809..107F, doi:10.1088/0004-637X/809/1/107, 107.
- ↑ Söderhjelm, Staffan (January 1999). Visual binary orbits and masses POST HIPPARCOS. Astronomy and Astrophysics. 341: 121—140. Bibcode:1999A&A...341..121S.
- ↑ Oudmaijer, Rene D. та ін. (December 1992). SAO stars with infrared excess in the IRAS Point Source Catalog. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 96 (3): 625—643. Bibcode:1992A&AS...96..625O.
- ↑ Lopez, Bruno; Schneider, Jean; Danchi, William C. (July 2005). Can Life Develop in the Expanded Habitable Zones around Red Giant Stars?. The Astrophysical Journal. 627 (2): 974—985. arXiv:astro-ph/0503520. Bibcode:2005ApJ...627..974L. doi:10.1086/430416.
- ↑ Nordström, B.; Mayor, M.; Andersen, J.; Holmberg, J.; Pont, F.; Jørgensen, B. R.; Olsen, E. H.; Udry, S.; Mowlavi, N. (May 2004). The Geneva-Copenhagen survey of the Solar neighbourhood. Ages, metallicities, and kinematic properties of ˜14 000 F and G dwarfs. Astronomy and Astrophysics. 418 (3): 989—1019. arXiv:astro-ph/0405198. Bibcode:2004A&A...418..989N. doi:10.1051/0004-6361:20035959. See VizierR catalogue V/130 [Архівовано 22 лютого 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ а б ALPHA FOR. Jim Kaler. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 24 травня 2016.(англ.)
- ↑ Gliese, W. (1969). Catalogue of Nearby Stars. Veröffentlichungen des Astronomischen Rechen-Instituts Heidelberg. Bibcode:1969VeARI..22....1G.
- ↑ Deltorn, J.-M.; Kalas, P. (2001). Search for Nemesis Encounters with Vega, ε Eridani, and Fomalhaut. У Ray Jayawardhana; Thomas Greene (ред.). Young Stars Near Earth: Progress and Prospects. ASP Conference Series. Т. 244. San Francisco: Astronomical Society of the Pacific. с. 227. Bibcode:2001ASPC..244..227D. ISBN 1-58381-082-X.
- α For (Dalim) [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] — SKY-MAP.ORG [Архівовано 10 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- LHL Digital Collections [Архівовано 4 березня 2012 у Wayback Machine.] — Linda Hall library [Архівовано 26 січня 2017 у Wayback Machine.]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
