Альфа-нуклід
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Альфа-нуклід — нуклід, який складається з цілого числа альфа-частинок. Альфа-нукліди мають однакову парну кількість протонів і нейтронів. Вони важливі для зоряного нуклеосинтезу, оскільки умови всередині зір сприяють синтезу альфа-частинок у важчі ядра[1][2]. Стабільні альфа-нукліди та стабільні продукти розпаду радіоактивних альфа-нуклідів є одними з найпоширеніших металів у Всесвіті.
Альфа-нуклідами також іноді скорочено називають альфа-радіонукліди, тобто ті радіоактивні ізотопи, які піддаються альфа-розпаду і, таким чином, випускають альфа-частинки[3].
| Кількість α-частинок | Нуклід | Стабільність | Розпад | Період напіврозпаду[4] | Пробукти розпаду (жирним стабільні) | Енергія α-розпаду[5] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 4He | Стабільний | ||||
| 2 | 8Be | Радіоактивний | α | 8.19(37)×10−17 с | 4He | +0.09184MeV |
| 3 | 12C | Стабільний | -7.36659MeV | |||
| 4 | 16O | Стабільний | -7.16192MeV | |||
| 5 | 20Ne | Стабільний | -4.72985MeV | |||
| 6 | 24Mg | Стабільний | -9.31656MeV | |||
| 7 | 28Si | Стабільний | -9.98414MeV | |||
| 8 | 32S | Стабільний | -6.94766MeV | |||
| 9 | 36Ar | Спостережно стабільний | -6.64092MeV | |||
| 10 | 40Ca | Спостережно стабільний | -7.03978MeV | |||
| 11 | 44Ti | Радіоактивний | EC | 60.0(11) р | 44Sc → 44Ca | -5.1271MeV |
| 12 | 48Cr | Радіоактивний | β+ | 21.56(3) год | 48V → 48Ti | -7.698MeV |
| 13 | 52Fe | Радіоактивний | β+ | 8.275(8) год | 52Mn → 52Cr | -7.936MeV |
| 14 | 56Ni | Радіоактивний | β+ | 6.075(10) д | 56Co → 56Fe | -8.0005MeV |
| 15 | 60Zn | Радіоактивний | β+ | 2.38(5) хв | 60Cu → 60Ni | -2.6917MeV |
| 16 | 64Ge | Радіоактивний | β+ | 63.7(25) с | 64Ga → 64Zn | -2.566MeV |
| 17 | 68Se | Радіоактивний | β+ | 35.5(7) с | 68As → … → 68Zn | -2.299MeV |
| 18 | 72Kr | Радіоактивний | β+ | 17.16(18) с | 72Br → … → 72Ge | -2.176MeV |
| 19 | 76Sr | Радіоактивний | β+ | 7.89(7) с | 76Rb → … → 76Se | -2.73MeV |
| 20 | 80Zr | Радіоактивний | β+ | 4.6(6) с | 80Y → … → 80Kr | |
| 21 | 84Mo | Радіоактивний | β+ | 3.8(9) мс | 84Nb → … → 84Sr | |
| 22 | 88Ru | Радіоактивний | β+ | 1.3(3) с | 88Tc → … → 88Sr | |
| 23 | 92Pd | Радіоактивний | β+ | 1.1(3) с | 92Rh → … → 92Mo | |
| 24 | 96Cd | Радіоактивний | β+ | ~1 с | 96Ag → … → 96Ru | |
| 25 | 100Sn | Радіоактивний | β+ | 1.1(4) с | 100In → … → 100Ru | |
| 26 | 104Te | Радіоактивний | α | <18 нс | 100Sn → … → 100Ru | +5.10MeV |
| 27 | 108Xe | Радіоактивний | α | 58+106−28 мкс | 104Te → 100Sn → … → 100Ru | +4.57MeV |
Станом на 2018 рік, найважчим відомим альфа-нуклідом є ксенон-108[6].
- ↑ Appenzeller, ред. (1998). Astrophysics Library (вид. 3rd). New York: Springer.
- ↑ Carroll, Bradley W. & Ostlie, Dale A. (2007). An Introduction to Modern Stellar Astrophysics. Addison Wesley, San Francisco. ISBN 978-0-8053-0348-3.
- ↑ John Avison (November 2014). The World of Physics. Nelson Thornes. с. 397–. ISBN 978-0-17-438733-6.
- ↑ Audi, G.; Kondev, F. G.; Wang, M.; Huang, W. J.; Naimi, S. The NUBASE2016 evaluation of nuclear properties // Chinese Physics C. — 2017. — Vol. 41, iss. 3. — P. 030001. — Bibcode:. — DOI:.
- ↑ Wang, Meng; Huang, W.J.; Kondev, F.G.; Audi, G.; Naimi, S. The AME 2020 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs and references // Chinese Physics C. — 2021. — Т. 45, вип. 3. — С. 030003. — DOI:.
- ↑ Auranen, K. та ін. (2018). Superallowed α decay to doubly magic 100Sn (PDF). Physical Review Letters. 121 (18): 182501. doi:10.1103/PhysRevLett.121.182501. PMID 30444390.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
