? Акантокаліціум Acanthocalycium
Acanthocalycium ferrarii
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Евдикоти Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) Родина: Кактусові (Cactaceae) Підродина: Cactoideae Триба: Trichocereeae Рід: Акантокаліціум (Acanthocalycium) Backeb. (1936)
Типовий вид
Acanthocalycium spiniflorum (K.Schum.) Backeb., 1835
Види[1]
Acanthocalycium aurantiacum Rausch 1968 Acanthocalycium brevispinum F.Ritter 1964 Acanthocalycium catamarcense F.Ritter 1980 Acanthocalycium chionanthum (Speg.) Backeb. 1935 Acanthocalycium ferrarii Rausch 1976 Acanthocalycium glaucum F.Ritter 1964 Acanthocalycium griseum Backeb. 1963 Acanthocalycium klimpelianum Weidl. & Werderm.) Backeb. 1935 Acanthocalycium peitscherianum Backeb. 1935 Acanthocalycium spiniflorum (K.Schum.) Backeb. 1935 Acanthocalycium thionanthum (Speg. 1905) Backeb. 1935 Acanthocalycium variiflorum Backeb. 1966 Acanthocalycium violaceum (Werderm. 1931) Backeb. 1935
Посилання
Вікісховище: Category: Acanthocalycium Віківиди: Acanthocalycium EOL: 5187213 IPNI: 295863-2 ITIS: 907189 NCBI: 153833

Акантокаліціум^[2][3] (Acanthocalycium) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.

Назва цього роду походить від грецьких слів грец. Acantha — колючка) і «calyx» — чашечка. Ознакою роду є лусочки з колючими кінцями на зав'язі і чашечці квітки, і повстяне кільце всередині зіва квітки.

Ареал Акантокаліціума охоплює гірські області Північної Аргентини (провінції Сальта, Катамарка, Тукуман і Кордова) на висоті до 1 000 м над рівнем моря, де вони ростуть в тріщинах, заглибленнях гірських порід і внутрішніх високогірних долинах з розвиненим травостоєм.

Раніше види роду Акантокаліціум належали до роду Ехінопсис (Echinopsis). У 1936 році Acanthocalycium був описаний Куртом Баккебергом (нім. Kurt Backeberg) як самостійний рід, проте і тепер багато таксономістів роблять спроби віднести його до роду Echinopsis, це обґрунтовується тим, що єдина відмінність між цими родами полягає лише в будові квітки. За різними оцінками рід акантокаліціум налічує від 3^[4] до 13 видів^[5].

Стебло: досить велике кулясте, іноді з віком подовжується і стає циліндричним від 10 до 60 см заввишки.

Ребра: від 15 до 20 або більше — залежно від виду, добре виражені, на ребрах ледь помітні бугорці.

Ареоли: повстяні, подовжені, рідко розташовані.

Колючки: центральних 1-6 до 3 см завдовжки, радіальних колючок 5-20 0,5-2 см завдовжки; залежно від віку і від виду кактуса вони бувають жорсткими і пружними, прямими або злегка зігнутими, їх колір може бути від білого, жовто-червоного до коричнево-чорного.

Квітки: завдовжки 3-6 см, до 7,5 см в діаметрі, воронкоподібні, білі, жовті, рожеві, бузкові або червонуваті. Квіткова трубка і зав'язь покриті паперовими або плівчастими загостреними жорсткими лусочками. Навколо маточки, розташованої усередині зіву, є невелике повстяне опушення у вигляді кільця. Цвітіння зазвичай відбувається, коли діаметр акантокаліціума досягає 6 см.

Плоди: темно-зелені, кулясті, діаметром близько 2 см.

Насіння: великі, від темно-коричневих до чорних.

Розмноження: живцюванням, насінням.

Рослини цього виду мало поширені в колекціях, проте в культурі рослини невибагливі. Люблять повне сонце, свіже повітря і водо- і повітропроникний субстрат. pH — близько 5,6. У період росту їм потрібен рясний полив, узимку — прохолодне і сухе утримання при температурі 8 — 10 °C. Пересадку роблять не частіше 1 разу на 2-3 роки способом перевалки, тому що акантокаліціуми не дуже добре переносить цю процедуру.

• Систематика кактусових

• Acanthocalycium Backbg. — Акантокалициум / Український сайт про кактуси та кактусистів [Архівовано 4 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)

• Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
• С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
• Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
• Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
• Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
• Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989, p. 105 (англ.)
• Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena: Fischer, VEB, 1979, 5. Aufl. (нім.)

• http://www.tropicos.org/Name/40003196 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Acanthocalycium на сайті «Cactus-art.biz» [Архівовано 19 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Acanthocalycium на сайті «Desert-tropicals» [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Acanthocalycium на сайті «The Plant List» [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Acanthocalycium на сайті «Cactiguide» [Архівовано 8 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Acanthocalycium на сайті «Au Cactus Francophone». Tout l'univers des plantes grasses et succulentes [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
• Московський клуб любителів кактусів (рос.)
• Acanthocalycium на сайті «Floralworld.ru» — «Мир растений» [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Acanthocalycium на сайті «Cactusov.net» (рос.)