Айва
Плоди айви
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Підродина:	Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба:	Maleae
Підтриба:	Malinae
Рід:	Айва (Cydonia) Mill.
Вид:	Айва (C. oblonga)
Біноміальна назва
Cydonia oblonga Mill., 1768

Айва́ звичайна^[1] (Cydonia oblonga) — єдиний представник роду Cydonia родини трояндових (Rosaceae) підродини мигдалевих.

Слово «айва» походить від праіндоєвропейського «абл», тобто «плід». У перській ця назва вимовлялася як «аб'я», а в турецькій перетворилася спочатку на «ав'я», а з XIII сторіччя — на «айва»^[2]. До української слово потрапило або безпосередньо з турецької, або через посередництво кримськотатарської мови [ЕСУМ І, 53]. Народні назви: айва́, пигва́, пи́ґва, піґва, а́лева, альва́, бедрянка цареградська^[3], бодряна, гду́ля, гуни, гуні(я), гунна, гуня, гунь, гутуля, ґду́ля, ґу́та, ґуте́й(я)^[4], ґуту́ля, дуня, журави́нник, ї́ва, квіт, квітове́ де́рево, кормо́ша, косма́чка, куделя, ліма́й, квітове дерево^[5].

Айва росте як багатостовбурний чагарник або невелике дерево до 7 м у висоту, із запушеними бруньками, черешками листя, листям і плодами. Кора молодих гілок фіалкова й волохата — пізніше коричнево-фіалкова і гладка. Листя від яйцюватих до довгастих, бл. 5 см упоперек і 10 см у довжину. І квіткове, і плодове стебла волохаті й завдовжки близько 5 мм. Поодинокі рожеві й білі квіти ростуть на кінцях коротких молодих пагонів навесні; вони від 4 до 5 сантиметрів діаметром і мають 5 пелюсток, 20 і більше тичинок. Плоди ароматні, багатосім'яні зерняткові близько 8 сантиметрів у діаметрі. Форма коливається від округлої до грушоподібної, м'якуш жовтий, розмір фруктів і розмір листя культивованих сортів може бути в багато разів більшим, ніж у диких рослин, описаного вище. Плоди зріють у кінці осені. Усі сорти самозапильні. 2n = 34. Насіння червоно-коричневе, обернено-яйцеподібне, 1000 насінин мають вагу 24–45 гр. Насіння містить слиз, токсичні ціаногенні глікозиди й олію. Фрукт містить багато вітаміну С, калію, натрію, цинку, заліза, міді, марганцю і фтору, дубильні речовини, танін, органічні кислоти, пектин і багато слизу.

Батьківщиною вважаються Кавказ і Центральна Азія. У стародавні часи, айва поширилася від свого центру походження до країн, що межують із Гімалаями на сході й по всій Європі на захід. Була відома мешканцям Вавилона та стародавнім євреям — і сьогодні використовується юдеями при виготовленні святкових новорічних страв. Греки спочатку йменували айву «золотими», а потім «кидонськими яблуками». Як їжу і як ліки її вживали римляни, араби та мешканці середньовічної Європи^[2]. Айва має безліч застосувань і традицій, пов'язаних із нею в усьому цьому широкому діапазоні поширення.

Нині культивується в Північній та Південній Америці, Іспанії, на Балканах, Кавказі, у Нижньому Поволжі, Середній Азії, Молдові. В Україні — головним чином на півдні, а також у Закарпатті. Поширені сорти: Анжерська, Бередького, Міча врожайна, Португальська, Берегівська, Алуштинська, Бахчисарайська та інші. Квітуча айва з родини Chaenomeles культивується через її гарні червоні квіти як декоративна рослина.

Має жовті, грушоподібні плоди, які використовуються для приготування консервів. Плодоносить на 3—4-й рік. Плоди тверді, кисло-солодкі, терпкі, ароматні, містять 5—12 % цукрів і близько 1 % кислот. Споживають плоди здебільшого переробленими (варення, желе, компоти, цукати та інше). Урожайність — до 10—14 т/га. Айву використовують як підщепу для груші.

З айви готують наливку чи настоянку — айвівку^[6][7].

Найбільші виробники айви, 2021
Країна	Тонни
Туреччина	192 012
КНР	111 377
Узбекистан	97 536
Іран	90 564
Марокко	54 641
Source:[8]

• 
  Деревце з плодами
• 
  Плід
• 
  Айвове желе
• 
  Айва, плід

1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
2. Горин Т. И., Айва, 2 изд., М., 1961. (рос.)
3. Mansfeld's World Database of Agricultural and Horticultural Crops (англ.)

• Айва (Cydonia) [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Айва довгаста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 30. — ISBN 5-88500-055-7.
• Айва: корисні властивості та рецепти [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Айва (альва) // Страви й напитки на Україні / Зіновія Клиновецька; Видання репринтне. З видання: Київ — Львів. 1913 р. — Київ: «Час», 1991. — С. 148. — 218 с. — ISBN 5-88520-094-7.

Тематичні сайти	Yleinen suomalainen ontologia
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Gran Enciclopedia Aragonesa
Довідкові видання	KBpedia · WordNet
Нормативний контроль	Freebase: /m/01r1wt · GND: 4126459-9 · J9U: 987007549280305171 · LCCN: sh94005757 · NDL: 00576763 · NKC: ph569761