Адге́зія (лат. adhaesio — прилипання, зчеплення) — зчеплення (прилипання, злипання) приведених в контакт різнорідних твердих або рідких фаз; комплекс явищ, які здатні утворити зв'язки між матеріалами, що склеюються.

Може бути обумовлена як міжмолекулярними взаємодіями, так і хімічними зв'язками.

Адгезія може виникати внаслідок ван-дер-ваальсових взаємодій між макромолекулами адгезиву і субстрату, утворенням між ними водневих зв'язків, дифузії макромолекул з одної поверхні в іншу, затіканню клею у макротріщини або у мікропори, хімічної взаємодії між макромолекулами, які знаходяться у контакті, тощо.^[1][2]

Важливе значення в адгезії відіграють Н-зв'язки адгезиву і субстрату.

Одна з найважливіших характеристик адгезії — адгезійна міцність, яка характеризує питоме зусилля по руйнуванню адгезійного контакту та використовуване в техніці для оцінки властивостей склеюючих та зв'язуючих речовин. Адгезійна міцність залежить від енергії зв'язку, що забезпечує адгезію, повноти контакту, що визначається рельєфом поверхні, міжфазної поверхневої енергії, змочування та інш. поверхневих явищ, а також від умов формування контакту (тиску, температури, тривалості контакту тощо). На значення адгезійної міцності впливають умови її вимірювання, розміри зразків, концентрація в них механічних напружень. Руйнування адгезійного контакту може супроводжуватися руйнуванням дотичних тіл. Адгезія рідини до твердого тіла визначається в основному значеннями поверхневої енергії рідини, твердого тіла і міжфазною поверхневою енергією.

Адгезія пов'язана з поверхневими явищами, однак вона може визначати і об'ємні властивості дотичних тіл, зокрема їх структуру в зоні контакту, розподіл механічних напружень в полі зовнішніх сил, кінетику релаксаційних процесів.

Адгезія, адгезіометрія вирішальним чином впливає на механічні властивості композицій матеріалів. З нею пов'язано склеювання, нанесення покриттів, сплавлення, такі технол. процеси, як спікання, гранулювання, брикетування, флотація, агломерація, гідравлічне знепилення та ін. важливі технологічні процеси збагачення та переробки мінеральної сировини.

В косметиці може розглядатись адгезія крему до шкіри або води до шкіри, лаку до нігтів тощо.

Завдяки адгезії води водомірки у ході еволюції здобули здатність пересуватися по поверхні водойм.^[3]

• Аутогезія
• Когезія

• Основи колоїдної хімії. Фізико-хімія дисперсних систем і поверхневих явищ: Підручник для студ. вузів / М. О. Мчедлов-Петросян, В. І. Лебідь, О. М. Глазкова, С. В. Єльцов, О. М. Дубина; В.о. Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна; За заг. ред. М. О. Мчедлов-Петросян. — Харків: Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2004. — 300 с. — 300 пр. — ISBN 966-623-288-X
• Фізична хімія: Підручник. / Ковальчук Є. П., Решетняк О. В. — Львів: ВЦ Львів. нац. ун-ту, 2007. — 800 с. — ISBN 978-966-813-540-0
• Фізична та колоїдна хімія: Навч. посібник. / Мороз А. С., Ковальова А. Г. — Львів: Світ, 1994. — 280 с. — ISBN 5-7773-0003-0
• Фізична і колоїдна хімія / О. А. Стрельцов, Д. О. Мельничок, В. В. Снітинський та ін.: Підручник для студентів агрохім. спеціальн. — Львів: Ліга-Прес, 2002. — 456 с. — ISBN 966-74-83-92-4
• Физико-технические аспекты адгезии твердых тел / В. М. Мацевитый, И. Б. Казак, К. В. Вакуленко ; Нац. акад. наук Украины, Ин-т пробл. машиностроения им. А. Н. Подгорного. — К. : Наукова думка, 2010. — 252, [3] с. : рис., табл. — ISBN 978-966-00-0944-5
• Адгезия металлов и сплавов / ред. кол.: Ю. В. Найдич (отв. ред.), С. Н. Задумкин, В. И. Костиков и др. — К. : Наук. думка, 1977. — 136 с.
• Адгезия расплавов и пайка материалов: республиканский межведомственный сборник. Вып. 1 / редкол.: Ю. В. Найдич, Г. Г. Гнесин, В. Н. Еременко [и др.]. — К. : Наук. думка, 1976. — 96 с.^[1]
• Створення нових (біо) деградабельних матеріалів на основі іономерного поліуретану і крохмалю: властивості та адгезія мікроорганізмів / Ю. В. Савельєв, Т. В. Травінська, О. А. Міщук [et al.] // Доповіді Національної Академії Наук України: Математика. Природознавство. Технічні науки. — 2010. — № 2. — С. 149—153.
• Химия оксосоединений в ионных расплавах / В. Л. Чергинец ; В. Л. Чергинец ; общ. ред. Б. В. Гринев. — Х. : Ин-т монокристаллов, 2004. — 280 с. — (Состояние и перспективы развития функциональных материалов для науки и техники). — ISBN 966-02-3244-6
• Адгезивні властивості ліпосахаридів PRAGIA FONTIUM [Текст] / В. В. Шубчинський, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. — 2009. — № 2. — С. 27-34.

Адгезія речовин з надмолекулярною структурою / В. С. Білецький, Т. Г. Шендрик // Геологія і геохімія горючих копалин. — 1996, № 1-2 (94-95). — С. 122—125.

• Дерягин Б. В., Кротова Н. А., Смилга В. П. Адгезия твердых тел. — М.: Наука, 1973.
• Фрейдин А. С. Свойства и расчет адгезионных соединений. — М.: Химия, 1990.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• K. Kendall. «Adhesion: Molecules and Mechanics». Science. — 1994. 263 (5154): 1720–5.

• Адгезія [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• АДГЕЗІЯ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] / Фармацевтична енциклопедія
• Адгезія [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія
• Адгезія / Енциклопедичний тлумачний словник фармацевтичних термінів
• Адгезія / Універсальний словник-енциклопедія [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Клітинна адгезія: види, механізми, роль у функціонуванні живих систем / М. О. Анікєєва, О. І. Гордієнко // Біофізичний вісник. — 2012. — Вип. 28. — С. 30-36 [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]