Агафонов Євген Андрійович
Народився	29 січня (10 лютого) 1879 Харків, Російська імперія
Помер	12 червня 1955(1955-06-12) (76 років) Нью-Гейвен, Коннектикут, США
Поховання	Ансоніа
Країна	Російська імперія  США
Діяльність	художник
Alma mater	Харківське реальне училищеd і Петербурзька академія мистецтв
Вчителі	Безперчий Дмитро Іванович, Ковалевський Павло Осипович, Рубо Франц Олексійович, Дмитро Кардовський і Рєпін Ілля Юхимович
Учасник	Перша світова війна
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт

Євге́н Андрі́йович Агафо́нов (нар. 10 лютого 1879, Харків — пом. 12 червня 1955, Нью-Гейвен, Коннектикут, США) — український, російський й американський художник і критик.

Народився 29 січня [10 лютого] 1879(18790210) в Харкові (нині Україна) в купецькій сім'ї.

У 1896 закінчив Харківське реальне училище. У Харкові відвідував заняття художника Дмитра Безперчого.

У1899-1907 навчався в Петербурзькій академії мистецтв, де його викладачами були зокрема Павло Ковалевський, Франц Рубо, Дмитро Кардовський, Ілля Рєпін.

За участь у демонстрації біля Казанського собору 4 березня 1901 висланий зі столиці та засланий до Охтирки. Надалі мешкав у Харкові^[1].

За дипломну картину «Ломовики» на обласній Південноросійській виставці у Катеринославі у 1910 нагороджений Золотою медаллю.

У 1905—1907 ілюстрував харківські сатиричні журнали «Штик», «Меч», «Злой дух» та інші.

У Харкові у 1906-1910 був членом Товариства харківських художників; у 1911—1913 — організатором і членом об'єднання «Кільце»; у 1907—1912 очолював студію «Блакитна лілія» в якій тоді навчалися Марія Синякова, Олексій Почтенний; у 1913 вступив до групи «Бубновий валет»^[1].

Протягом 1913—1914 жив у Москві, звідки з початком Першої світової війни пішов до армії.

У 1918 повернувся до Харкова, був членом «Художнього цеху».

У 1919 вів Майстерню малювання та живопису Пролеткульту.

У 1920 емігрував за кордон. З 1923 жив у США.

Помер 12 червня 1955 у Нью-Гейвені (штат Коннектикут). Похований у місті Ансоніа.

У період життя в Російській імперії писав картини на українську тематику:

• «Ярмарок у Сорочинцях» (1902);
• «Зустріч» (1906);
• «Зелене з синім» («Дворик») (1906);
• «У селі» (1906);
• «Дівчата» («На полі») (1908).

Жанр портета був провідним у творчості художника. Створив портрети: П. Кондевського, О. Агафонової (дружини), О. Александрова (адвоката лейтенанта Петра Шмідта), усі — 1906; актриси Віри Комісаржевської, 1908; мистецтвознавця і художника Д. Гордєєва, 1913; піаністки Ксенії Синякової-Асєєвої, 1914, а також рисунки з мотивом оголеної моделі, груповий портрет художників Харкова, 1918. Написа кілька автопортретів (1913), автопортрет із палітрою, «Маски» (1935) та інші. Автор пейзажів:

• «Свіжий сніг на квітнучих настурціях» (1906);
• «Ефект супроти сонця» (1906);
• «Водяне» (1908).

У 1908–1911 роках писав декоративні панно і оформлював вистави в театрі-кабаре «Голубе око», зокрема «Незнайомку» Олександра Блока.

В еміграції працював у галузі графіки, торговельної реклами і станкового живопису, створював портрети, пейзажі, натюрморти в реалістичному стилі. Зокрема написав картини:

• «Туземки острова Барбадос» (1929);
• «Російська фермерша» (1935);
• «Котедж у Коннектикуті» (1940);
• «Тройка» (1949);
• «Ілля Муромець» (1949).

Виступав як художній критик. Автор праць:

• «В защту имрессионизма» // Харьковская жизнь, 18 квітня 1906;
• «Студенческая выставка картин» // Современное обозрение, 16 грудня 1906;
• «XXXV Передвижная выставка картин» // Утро, 16 вересня 1907;
• «Академия художеств. Очерки» // Утро, 12 березня 1908;
• «Выставка картин в городском музее» // Утро, 12 березня 1908;

Брав участь у мистецьких виставках у Санкт-Петербурзі у 1903, 1907 роках, Харкові у 1903, 1905—1907, 1909—1912, 1918—1919, 1929 роках, Києві у 1908, 1910—1911 роках, Курську у 1910—1911 роках, Москві у 1913 року. У США брав участь у виставках Товариства незалежних художників у 1929 році і галереї «Френч» у 1931 році в Нью-Йорку. Персональні виставки відбулися в галереї Каз-Дельбо в Нью-Йорку у 1931 році і публічній бібліотеці Дербі у 1943 році.

Роботи художника зберігаються у Лебединському краєзнавчому музеї та зберігалися в Харківському художньому музеї, проте були знищені під час німецько-радянської війни (залишились окремі малюнки, театральні ескізи).

• Агафонов Євген Андрійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 13 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• А. С. Півненко. Агафонов Євген Андрійович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 18. — ISBN 5-88500-27-1;
• А. С. Півненко. Агафонов Євген Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.;
• Александров Е. А. Агафонов Евгений Андреевич // Русские в Северной Америке: Биографический словарь. — Конгресс русских американцев, 2005. — С. 11. [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.] ISBN 5-8465-0388-8 (рос.);
• Соловьёв В. О., Раенко Л. В. Агафонов Евгений Андреевич // Харьков: Энциклопедический словарь. — Харьков, 2014. — С. 14. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.);
• А. С. Півненко. Агафонов, Євген Андрійович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.;
• Г. Скляренко, О. Ламонова. Агафонов Євген Андрійович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 30—31. [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-02-8960-4.