Австрійська дирекція залізниці (Івано-Франківськ)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Австрійська дирекція залізниці | |
|---|---|
 | |
| 48°55′17″ пн. ш. 24°42′31″ сх. д. / 48.9214630000277779° пн. ш. 24.70887900002777826° сх. д.Координати: 48°55′17″ пн. ш. 24°42′31″ сх. д. / 48.9214630000277779° пн. ш. 24.70887900002777826° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Івано-Франківськ |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Архітектор | Ернест Баудіш |
| Дата закінчення спорудження | 1894 |
| Стиль | модерн[1] (за іншими даними — неоренесанс[2]) |
| Поверхів | 4 |
| Площа приміщень | м² |
  Австрійська дирекція залізниці Австрійська дирекція залізниці (Україна)  | |
 Австрійська дирекція залізниці у Вікісховищі | |
Австрійська дирекція залізниці — пам'ятка архітектури[3], регіональна дирекція австрійської залізниці у місті Станиславів (нині Івано-Франківськ). Нині головний корпус Івано-Франківського національного медичного університету (вулиця Галицька, 2).
Наприкінці XIX століття мережа колії в Австро-Угорщині настільки розрослась, що назріла потреба у регіональній дирекції. Міст-претендентів було чотири: Чернівці, Перемишль, Коломия та Станиславів (нині Івано-Франківськ). Станиславів мав найменші шанси через малу кількість населення, але він мав свої переваги, бо був залізничним вузлом, кюди сходились чотири лінії та ще одну будували. Ще він стояв у центрі залізниць, які переходили у відання нової дирекції. Тому наприкінці 1882 року Леон фон Білінський, керівник державних залізниць Австро-Угорщини, обрав Станиславів.
Проєкт розробив архітектор технічного відділу залізниць у Відні — Ернест Баудіш. За планом це мала бути велика чотириповерхівка на 70 покоїв і 30 кабінетів споруджена у стилі еклектики, мати 13 вікон по головному фасаду та портики із чотирма колонами. Будівництво розпочали 3 липня 1893 року. Влітку на будові працювало 350 робітників, з яких 100 мулярів. Оздоблення фасадів виконували львів'яни Петро Гарасимович і Станіслав Левандовський, розписи інтер'єрів — Райхель і Пельц, теж зі Львова. Першим директором став Людвик Вежбицький.
У 1914 році для залізниць була збудована нова дирекція, а в стару будівлю перебрався магістрат.[4]
У липні 1944 року будинок дивом пережив бомбардування міста. [5]
У 1945 році тут розмістився головний корпус новоствореного медінституту. Будинок пережив численні зміни: зникли масивні кулі, аттикові балюстради, овальні щити з австрійськими гербами на бічних карнизах, орел головного аттику.
- ↑ Центральний корпус медичного університету / Central Building of Medical Academy // Офіційний сайт міста Івано-Франківська. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.
- ↑ Станиславів - Станіслав - Івано-Франківськ: монографія… — C. 154.
- ↑ Пам'ятка архітектури місцевого значення колишня Австрійська дирекція залізниці, пізніше польський магістрат 1894 р. рх. № 11-іф.
- ↑ Перша дирекція залізниць
- ↑ vikna.if.ua. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- Станиславів-Станіслав-Івано-Франківськ: монографія / ред. В. Великочій. — Івано-Франківськ-Львів-Київ : Манускрипт-Львів, 2012. — 584 с. — C. 154.
- Дирекція залізниць [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] // Івано-Франківськ. Місто-прогулянка: путівник для гостей (укр. версія) / Т. Прохасько та ін. — Івано-Франківськ : Туристична Асоціація Івано-Франківщини, 2014. — 96 с. — C. 30.
- Будинок маґістрату і воєводства, 1893–94 (медичний університет) // Звід пам'яток історії та культури Івано-Франківської області
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
