Іпполіт Тен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Іпполіт Тен | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Hippolyte Taine | ||||
 | ||||
| Народження | 1828 Вузьє, Арденни | |||
| Смерть | 1893 Париж | |||
| Поховання | Мантон-Сен-Бернар | |||
| Громадянство (підданство) | .svg){kind=small} Франція | |||
| Знання мов | ||||
| Ім'я при народженні | Іпполіт Тен | |||
| Псевдонім | Frédéric-Thomas Graindorge[3] | |||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Національна вища школа красних мистецтв, Університет Оксфорда і Особлива військова школа Сен-Сір | |||
| Член | Французька академія (5 березня 1893)[4], Угорська академія наук, Баварська академія наук і Туринська академія наук[5] | |||
| Alma mater | Кондорсе і Вища нормальна школа | |||
| Літературний напрям | позитивізм | |||
| Визначний твір | ||||
| Посада | Q65498963?, Q65498963? і seat 25 of the Académie françaised[4] | |||
| У шлюбі з | Thérèse Tained | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Іпполіт Тен у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Іпполіт Адольф Тен (фр. Hippolyte Adolphe Taine; 1828, Вузьє, Арденни —1893, Париж) — французький філософ-позитивіст, естетик, письменник, історик, психолог. Засновник культурно-історичної школи у мистецтвознавстві.
Прагнучи знайти формулу, що охоплює в єдине ціле хаос індивідуальних і неповторних явищ культури, Тен висунув ідею про залежність змін в мистецтві від змін суспільних потреб, побуту, звичаїв та уявлень. Він розглядав мистецтво як органічну складову частину суспільного цілого й виділив соціальні фактори, що визначають своєрідність мистецтва в той чи інший історичний період, в рамках тої чи іншої національної традиції. Такими факторами, на думку Тена, є:
- раса як сукупність вродженних та отриманих у спадок нахилів, пов'язаних з особливостями темпераменту й тілесної конституції;
- середовище проживання, що включає в себе географічне розташування країни, моральні уявлення її народу, побут та форму політичного устрою;
- історичний момент як визначений етап існування даної культури в часі.
Написав праці: «Критичні досліди» (1858), «Історія англійської літератури» (т. 1—4, 1863—1864), «Філософія мистецтва» (1865—1869) та ін. В історичній праці «Походження сучасної Франції» (т. 1—3, 1876—93) критика Великої французької революції та якобінської диктатури.
1871 року спільно з Емілем Бутмі та іншими заснував Приватну школу політичних наук (École Libre des Sciences Politiques, Paris).
- Тен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Культурно-історична школа // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 537-538.
- «Происхождение современной Франции» (из книги: Тэн И. Происхождение современной Франции. СПб., 1907) [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Тэнъ И. Происхожденіе современной Франціи. Том 1, 2, 3. Фотокопия страниц 1907 [Архівовано 5 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Тэнъ И. Происхожденіе современной Франціи. Том 4, 5. Фотокопия страниц 1907 [Архівовано 5 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Кареев Николай Иванович Фрагменты книги «Историки Французской революции»
- Луков Вл. А. (2011). Тэн Ипполит. Электронная энциклопедия «Современная французская литература». Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 12 грудня 2011.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
