Жан де Дюнуа
фр. Jean de Dunois
Ім'я при народженні	фр. Jean
Прізвисько	Le bâtard d'Orléans
Народився	23 листопада 1402(1402-11-23) Париж
Помер	24 листопада 1468(1468-11-24) (66 років) Л'Аї-ле-Роз
Поховання	Basilica of Our Lady, Cléryd
Країна	Франція
Діяльність	політик, військовий очільник
Знання мов	середньофранцузька[1]
Учасник	Столітня війна і League of the Public Weald
Титул	граф де Лонгвіль
Посада	великий камергер Франціїd
Конфесія	католицтво
Рід	Лонгвілі
Батько	Людовик Орлеанський
Мати	Марієта д'Енгієн
Брати, сестри	Маргарита Вертюd, Шарль I і Жан Анґулемськийd
У шлюбі з	Марі Луве, Марі д'Аркур
Діти	2 сини та 2 доньки
Медіафайли у Вікісховищі

Жан де Дюнуа (фр. Jean de Dunois; 23 листопада 1402 — 24 листопада 1468) — французький аристократ, військовик, учасник Сторічної війни.

Був позашлюбним сином герцога Людовика Орлеанського. Попервах називали Жаном Бастардом Орлеанським. Спочатку виховувався разом із своїм зведеним братом Карлом дружиною Людовика Орлеанського — Валентиною Вісконті.

Жан проявив себе з відновленням Сторічної війни у 1415 році. 1416 року отримав Мортенське графство. У 1421 році стає сьєром Вальбоном. У 1422 році разом з дофіном Карлом втік до Бурже. У 1424 році отримує титул графа Мортена. 5 вересня 1427 році на чолі французьких військ Жан завдав поразки англійському військовику Томасу Монтегю, графу Солсбері при Монтаржи. За це отримує титул віконта де Сен-Совера.

У 1428 році брав участь у так званому «дні оселедців» — бою проти військ англійців на чолі із Джоном Талботом (він віз оселедці до англійського військового табору), в якій французи зазнали поразки, а Жана Бастарда було поранено. Того ж року очолив оборону Орлеана, яка складалася в цілому невдало для французів.

У 1429 році вітав прибуття до міста Жанни д'Арк. Згодом разом з нею брав участь у знятті облоги. 11 травня цього року супроводжував її до Лоша, де перебував дофін. Незабаром брав участь у так званній Луарській кампанії — дій по визволенню замків уздовж ріки луара. Того ж року був у складі військ, що штурмували Париж, але зазнали поразки.

Після загибелі д'Арк воював проти англійців у північній Франції. У 1430 році стає графом Перігорським. 20 лютого 1432 році захопив важливе місто Шартр. У 1436 році брав участь у вдалій облозі Парижу, після його захоплення деякий час воював у Нормандії. У 1439 році тепер вже король Карл VII дарує йому титул графа Дюнуа, який зберігся до кінця життя. 21 липня цього ж року призначається великим камергером. Тоді ж увійшов до королівської ради.

У 1440 році Дюнуа, невдоволений повільністю короля у викупі свого зведеного брата Карла, приєднався до учасників Прагерії (актикоролівські виступи місцевої аристократії). Втім зміг отримали помилування. Потім брав участь у захоплені міст Офлер, Галардон й Дьєпп. У 1443 році стає графом де Лонгвілем. У 1444 році стає генералом-лейтенатом. 15 квітня 1450 році перемогою при Форміньї звільняє Нормандію. Того ж року очлює Гієнську армію. До 1453 року повністю звільнив Гасконь та Гієнь від ворогів.

Після смерті Карла VII у 1461 році невдовзі вступив у конфлікт з його спадкоємцем Людовиком XI. У 1465 році вступив до Лігу суспільного блага. Брав участь в облозі Парижа та перемовинах у Конфлані. Незабаром очолив Раду тридцяти шести (складалася з нобілів). Зрештою перейшов на бік Людовика XI. Помер 24 листопада 1468 року.

• Дружина — Марі (?—1426), донька Жана Луве, міністра фінансів та президента парламенту Прованса; дітей не було.
• Дружина — Марі (?—1464), донька Жака II д'Аркура, барона Монтгомері; діти:
  • Марі (1440—?)
  • Жан (1444–1453)
  • Франсуа (1447–1491), граф Дюнуа, Лонгвіль
  • Катерина (1449–1501)

• Michel Caffin de Merouville, Le beau Dunois et son temps, Paris, Nouvelles Éditions Latines, 2003, (ISBN 2-7233-2038-3).
• http://www.montjoye.net/comte-de-dunois [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан де Дюнуа

п о р Жанна д'Арк
Основні події	Столітня війна Облога Орлеана Битва оселедців Облога Парижа Облога Комп'єна Інквізиційний процес Жанни д'Арк Луарська кампанія Битва під Жаржо Битва під Мен-сюр-Луар Битва під Божансі Битва під Пате
Географічні пункти	Домремі-ла-Пюсель Будинок Жанни д'Арк в Домремі Ключ та дерево фей Вокулер Замок Шинон Орлеан Лотарингія Реймс Руан
Пов'язані особи	Родина Жанни д'Арк Карл VII Генріх VI Іоланда Арагонська Ла Тремуйль Жан II Алансонський Жан де Дюнуа Жиль де Ре Ла Гір Жан де Сейнтраль Жан II Люксембург-Лін'ї Амбруаз де Лоре П'єр Кошон
Документи і хроніки	Листи Жанни д'Арк Вігілії на смерть короля Карла VII
Легенди, версії та архетипи	Легендарні та альтернативні версії долі Лже-Жанна (Жанна дез Армуаз) Діва-воїтелька
Образ Жанни д'Арк в культурі	У літературі «Генріх VI, частина 1» (Шекспір) «Орлеанська незаймана» (Вольтер) «Орлеанська діва» (Шиллер) «Жанна д'Арк» (Марк Твен) «Свята Йоанна» (Шоу) «Жайворонок» (Ануй) У музиці «Жанна д'Арк» (Верді) «Орлеанська діва» (Чайковський) «Жанна д'Арк» («Тампль») В кіно «Жанна Д'арк» (1900) «Страсті Жанни д'Арк» (1928) «Жанна д'Арк» (1948) «Процес Жанни Д'Арк» (1961) «Початок» (1970) «Жанна д'Арк» (Л. Бессон, 1999) «Жанна д'Арк» (К. Дюгей, 1999)