Інґіґерда Улофсдоттір Шведська швед. Ingegerd Olofsdotter
Фреска з Софії Київської, на якій ймовірно зображено Ярослава та Ірину, що спостерігають за ристанням (перегонами).[1]
Біографічні дані
Народження	бл. 1002(1002) Швеція
Смерть	10 лютого 1050 Київ, Київська Русь[2]
Поховання	Софійський собор, Київ[2]
Чоловік	Ярослав Мудрий
Діти	Єлизавета Ярославна[3], Анастасія Ярославна[3], Анна Ярославна[3], Ізяслав Ярославич, Святослав Ярославич, Всеволод Ярославич[3], Ігор Ярославич, Володимир Ярославич, Вячеслав Ярославич, Ілля Ярославич і Агата Київська
Династія	Династія Мунсьо
Батько	Улоф III Шетконунґ
Мати	Астрід Ободритська
Медіафайли у Вікісховищі

Інгігерда Улофсдоттір Шведська, у хрещенні Ірина (швед. Ingegärd^[4], Ingegerd, бл. 1002(1002) — 10 лютого 1050) — дочка шведського короля Улофа Шетконунґа (швед. Olof Skötkonung, Skottkonung) та Астрід Мекленбурзької (швед. Estrid), дочки західнослов'янського ободритського князя; друга дружина Ярослава Мудрого, з яким побралася в 1019 (цього року Ярослав захопив київський престол).

При дослідженні останків жіночого скелета із саркофага Ярослава Мудрого у 1939—1940 роках було виявлено, що скелет належав жінці північноєвропейського типу віком близько 50-55 років^[5]. Тип скелета, його перебування у саркофагу князя Ярослава і приблизний вік жінки під час смерті дозволяють припускати, що це останки Інгігерди. У такому випадку, якщо вона померла у 1050 році, і її вік складав близько 50 років, то народитися вона могла десь у 1000 році. Таким чином вона була молодша за свого майбутнього чоловіка приблизно на 15 років.^[6]

Інгігерда, принцеса Швеції, мала вийти заміж за короля Норвегії Олафа II Гаральдссона — як гарантія миру між Швецією та Норвегією відповідно до рішення тінґа в Уппсалі в 1017 році. Весілля мало відбутися восени на кордоні двох держав, на березі річки Ельв. Відповідно до досягнутих угод, восени 1018 року Олаф II прибув на кордон для побачення з нареченою та її батьком, але їх там не виявилося. Відправлені до Швеції гінці привезли невтішну звістку: ще влітку до Улофа Шетконунґа прибули посли від новгородського «конунга Ярицлейва», шведський король видав свою дочку за сина Київського князя Володимира і майбутнього правителя всієї Київської Русі Ярослава Мудрого, який княжив тоді в Новгороді, а Олаф II одружився з її зведеною сестрою Астрід.

До Новгороду Інгігерда прибула влітку 1019 (або 1016) року. Судячи із «Саги про Олафа Святого» Сноррі Стурлусона, за шлюбним договором у придане принцеса Інгігерда отримала місто Альдейґьюборґ (давньоскан. Aldeigjuborg, до 1703 — Ладога, нині село Стара Ладога) з прилеглими землями, які відповідно до гіпотези А. М. Шегрена на заході отримали відтоді назву Інгрії — Іжорія або Інгрія (Інгерманландія, швед. Ingermanland, фін. Inkeri, Inkerinmaa, ест. Ingeri, Ingerimaa) (землі Інгігерди, за фінською вимовою — «Інкерінмаа»), а посадником (ярлом) Ладоги (Альдейгьюборга) на прохання Інгігерди призначили ярла Вестра-Йоталанда, родича Інгігерди по материнській лінії^[7][8] Раґнвальда Ульвсона^[9] (Регнвальда Ульфссона)^[7].

У «Сазі про Еймунда» про придане Інгігерди не згадують, є лише згадка про те, що ярл Роґнвальд^{[джерело?]} володів Альдеґйоборґом і залишився володіти ним і після укладення мирного договору між Ярославом і Брячиславом .

Вона перейшла в Новгороді в східний (православний) обряд з ім'ям Ірина (співзвучне з «Інгігерда»). Деякі історики вважають, що Інгігерда знала з дитинства слов'янську мову, оскільки її мати, королева Астрід, була дочкою ободритського князя Мечислава III^{[джерело?]}.

Інгігерда була другою дружиною Ярослава, оскільки першу дружину руського князя в 1018 році захопив у полон польський король Болеслав і разом із сестрами Ярослава назавжди відвіз до Польщі^[10]. Імовірно, саме перша дружина народила Ярославу сина Іллю, який помер у дитинстві. Одружившись з Інгігердою, Ярослав поріднився з норвезьким королем Олафом Святим і німецьким імператором Генріхом ІІ. Ярослав допомагав їм, коли Олаф Святий, Гаральд Сміливий і Магнус Добрий втікали до Києва від данського короля Канута. Потім вигнанці повернулися додому, і почалася війна. Олаф Святий загинув у бою під Стікльстедом, але Маґнус із дядьком здобули норвезький престол від Канута Данського.

Під час чотирирічної війни Ярослава за київський престол з братом Святополком, Інгігерда ділить із чоловіком і долю, і недолю. Вона їде за ним у походи спочатку на Новгород, потім на Київ. Коли Ярослав хоче стратити свого брата Судислава Псковського, Ірина переконує його не наслідувати Святополка. У Києві хвора Інгігерда потрапляє в польсько-мадярський полон, але їй вдається втекти. У війні Ярослава із Мстиславом Тмутараканським княгиня робить усе, щоб брати помирилися.

Померла 10 лютого 1050 року (за дослідженнями вчених з Гетеборзького університету, Швеція, Інгігерда померла в Києві й похована в Соборі Святої Софії^[11].

Інгігерда Шведська — родовід
Ерік VI Сегерселль Бйорн III Еріксон Ерік IV Емундсен Улоф Шетконунг Скагул Тост Інгігерда Шведська Сігрід Горда Болеслав I Астрид Ободритська Дубравка Чешська Biagota[d]

Велика княгиня Ірина мала 10 дітей:

Сини

• Ілля, який помер у польському полоні 1020 року.
• Володимир Новгородський (1020—1052).
• Ізяслав (1024—1078) — одружився з дочкою польського короля Мешка ІІ княгинею Гертрудою.
• Святослав (1027—1076) — від 2-х шлюбів залишив 5 синів.
• Всеволод (1030—1093) — одружився з грецькою царівною Анастасією (за іншими відомостями — Марією), від шлюбу з якою народився князь Володимир Мономах.
• Ігор (пом. 1060) — одружився з німецькою принцесою Кунігундою, графинею Орламіндською.
• В'ячеслав (1034—1057) — одружився з німецькою принцесою Одою Леопольдовною, графинею Штаденською.

Дочки

• Єлисавета (пом. 1076),
• Анна (пом. 1077),
• Анастасія (пом. 1097).
• за однією з версій, Агата Київська.

• На честь її небесної покровительки був збудований Ірининський собор у Києві. На даний час зруйнований.
• Вулиця Княгині Інгігерди у місті Київ.
• 23 лютого 2024 року біля мармурового саркофагу в Софійському соборі, де покоїться прах княгині, провів панахиду намісник Києво-Печерської лаври єпископ ПЦУ Авраамій.^[12]

У грудні 2010 року провели радіовуглецеву експертизу кістяка із саркофагу Ярослава Мудрого, який, як вважалося, належав його дружині Інгігерді. Для експертизи взяли два зразки з верхньої та нижньої частин скелету. У своєму звіті Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України прийшов до висновку, що ці зразки належать різним людям, оскільки їхній радіовуглецевий вік відрізняється на 1580 років. Зразок верхньої частини скелета має вік приблизно 2410 років, що відповідає скіфському періоду історії України, а зразок нижньої частини скелету — 830 років і належить до XII—XIII століть.

Журналісти телеканалу «1+1» разом з українськими вченими звернулися до провідних польських фахівців, які визначили, що поруч з Ярославом похована жінка, зовнішність якої в точності збігається із зовнішністю Інгігерди. Було реконструйовано зовнішність княгині і створено компьютерну модель її обличчя^[13][14].

• Ірининський собор (Київ)

• Котляр М. Ф. Інгігерда [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 461. — ISBN 966-00-0610-1.

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Інгігерда Шведська

• И.Самсонов.Супруга Ярослава Мудрого — благоверная княгиня Ирина и ее роль в отношениях Руси со Скандинавией\\ «Образование и Православие» [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Україна. Повернення своєї історії. Частина 1 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Дослідження вмісту саркофага Ярослава Мудрого [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Дружини керманичів Київської Русі та України
Великі княгині Київські	Ольга • Предслава • Ірина • Олова • Рогніда • Малфріда • Анна Порфірогенета • Анна • Інгігерда Шведська • Гертруда Польська • Анна Половчанка • Олена Тугорканівна • Ода Штаденська • Гіта Вессекська • Любава • Христина Інґесдоттір • Марія Мстиславна • Агнеса Гогенштауфен • Марія Шварнівна • Анна Юріївна • Марія Васильківна • Предслава Рюриківна • Єфросинія-Анна • Верхуслава-Антонія Всеволодівна • Марія-Анастасія Казимирівна • Олена Романівна • Анна Мстиславна • Анна Угорська • Констанція Угорська
Дружини гетьманів України	Ганна Хмельницька • Олена Хмельницька • Ганна Хмельницька • Олена Виговська • Ірина Сомко • Дарія Брюховецька • Катерина Тетеря • Євросинія Дорошенко • Ганна Дорошенко • Анастасія Многогрішна • Марія Самойлович • Олена Куницька • Парасковія Могила • Анастасія Дука • Ганна Мазепа • Пелагія Скоропадська • Анастасія Скоропадська • Ганна Орлик • Євфимія Полуботок • Ганна Полуботок • Уляна Апостол • Катерина Розумовська
Перші пані УНР	Марія Грушевська • Олександра Скоропадська • Розалія Винниченко • Ольга Петлюра • Марія Лівицька • Меланія Витвицька • Гельга Лівицька • Ярослава Плав'юк
Дружини керівників УРСР	Євгенія Бош • Серафіма Гопнер • Поліна Молотова • Христина Кон • Єлізавета Мануїльська • Серафіма Гопнер • Марія Каганович • Єлізавета Косіор • Ніна Хрущова • Ганна Мельникова • Євдокія Кириченко • Олена Підгорна • Іраїда Шелест • Рада Щербицька • Людмила Івашко
Перші леді України	Антоніна Кравчук • Людмила Кучма • Катерина Ющенко • Людмила Янукович • Ганна Турчинова • Марина Порошенко • Олена Зеленська

Генеалогія та некрополістика	FamilySearch Family Tree · Genealogics · Geni.com · Kindred Britain · Родовід · Roglo · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree
Література та бібліографія	Index Theologicus
Словники та енциклопедії	Православная энциклопедия
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries
Нормативний контроль	FAST: 1826092 · Freebase: /m/04hy26 · GND: 131870068 · ISNI: 0000000382007275 · LCCN: n98016252 · LIBRIS: dbqsvnqx4nts11f · NLG: 342640 · SELIBR: 236548 · VIAF: 263627177