For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Індан.

Індан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Індан
Ідентифікатори
Номер CAS 496-11-7
Номер EINECS 207-814-7
ChEBI 37911
RTECS NK3750000
SMILES C1CC2=CC=CC=C2C1[1]
InChI InChI=1S/C9H10/c1-2-5-9-7-3-6-8(9)4-1/h1-2,4-5H,3,6-7H2
Номер Бельштейна 1904376
Номер Гмеліна 67817
Властивості
Молекулярна формула C9H10
Молярна маса 118.176
Густина 0.965
Тпл −51,4
Ткип 176
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Індан (2,3-дигідроінден, гідринден) — вуглеводень проміжного класу, що відноситься і до циклоалканів, і до аренів. Індан є вихідним продуктом для синтезу 2-, 4-, 5-інданолів, що використовуються у виготовленні лікарських засобів.

Добування

[ред. | ред. код]

Індан міститься у кам'яновугільній смолі (0,1%) і у нафталіновій фракції нафти (0,9%). Отримують індан гідруванням індену у присутності подрібненого нікелю при 200°C. Препаративний спосіб: нагрівання індену до 270°C у присутності хлориду кальцію.

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Безбарвна масляниста рідина, температура плавлення — −51 °C, температура кипіння 176°С. Індан не розчинний у воді, змішується зі спиртами і ефірами.

Хімічні властивості

[ред. | ред. код]

Індан окислюється перманганатом калію у лужному середовищі до фталевої кислоти. При окисленні індану такими реагентами, як перекис водню або трет-бутилгідропероксид, у якості основного продукту отримують індан-1-он, індандіон отримують лише як домішку.

Окисление индана пероксидом

Дегідрогенізується при 470-530°C у присутності хром(VI) оксиду до індену. При взаємодії з H2  (360-380°C) у присутності платини на вуглеці перетворюється на 1-метил-2-етилбензен. Бромується в присутності оцтової кислоти бромом з утворення суміші 4-бром- і 5-броміндана. Сульфується концентрованою сульфатною кислотою при 150°C до індан-5-сульфокислоти . Взаємодіє з HSO3 Cl при — 10°C, утворюючи суміш індан-4- та індан-5-сульфохлоридів. При взаємодії індану з діазометаном під впливом ультрафіолетового світла утворюється циклопентаногептадієн, дегідратацією якого у присутності Pd на вугіллі отримують азулен.

Література

[ред. | ред. код]
  • Кнунянц И. Л. и др. т.2 Даффа-Меди // Химическая энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 671 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-85270-035-5.

Примітки

[ред. | ред. код]


Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. Будь ласка, допоможіть додати належні категорії, аби цю статтю можна було категоризувати із суміжними сторінками. (січень 2024)
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Індан
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?