Ігнатій Віняж
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ігнатій Віняж | |
|---|---|
| Народження | 1850 |
| Смерть | 12 травня 1914 |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
 Ігнатій Віняж у Вікісховищі | |
Ігнатій Ві́няж (пол. Ignacy Winiarz, 1850 — 12 травня 1914, Львів) — архітектор. Працював у Львові протягом 1875—1914 років. Споруджував будинки у різних напрямках історизму, а від початку XX ст. використовував форми модерну. Концесіонований будівничий.[1] Проживав на вулиці Ягеллонській, 13 (тепер вулиця Гнатюка).[2] Помер у Львові.
- Роботи у Львові
- Ґрунтовна реставрація костелу святого Казимира на вулиці Кривоноса, спорудження хорів (1870-ті).[3]
- Спорудження нових хорів зі спіральними сходами, а також головний вівтар костелу святої Софії (1876—1878). Вівтар втрачено.[1]
- Житловий будинок на вулиці Бандери, 8 (1877, не зберігся).
- Спорудження житлових будинків на вулиці Франка, 2 і 4 за проектом Вінцента Равського-молодшого (1883).
- Реконструкція будинку на площі Ринок, 35 (1886).[4]
- Перебудова житлових будинків на вулиці Шевській, 10 і 12 у Львові (кін. XIX ст., спільно із Саломоном Рімером).
- Вілла на вулиці Лісній, 17 (1900).
- Будинки на вулиці Антоновича 14 (1882) і 34 (1902).
- Власна вілла в смт Брюховичі (бл. 1905).
- Житловий будинок і синагога Йони Шпрехера на вулиці Городоцькій, 45-47, будинок Михайла Терлецького по вул. Сахарова 52 (1907).
- Житловий будинок на розі вулиць Глибокої, 16 і Японської, 1 (1910, співавтор Генрик Сальвер).
- Житловий будинок у модернізованих формах неокласицизму на площі святого Теодора, 1 (1911—1912).[5]
- Житлові будинки на вулиці Павлова, 5 і 7 (1912).
-
Будинок Шпрехера на Городоцькій, 45-47, фрагмент фасаду -
Прибутковий будинок на вул. Нечуя-Левицького, 3 -
Вілла на вулиці Лісній
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б Biernat M. Kościół p. w. Św. Zofii // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 167, 171. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
- ↑ Głos Wolny. — 25 lutego 1877. — № 17. — S. 4.
- ↑ Biernat M. Kościół p. w. Św. Kazimierza i Zakład Wychowawczy SS. Miłosierdzia (dawny klasztor OO. Reformatów) // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 238, 248. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
- ↑ Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 172. — ISBN 5-7745-0358-5.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 491. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Бірюльов Ю. О. Вінярж Ігнатій // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. — К : Поліграфкнига, 2005. — Т. 4. — С. 578. — ISBN 966-02-3354-X.
- Бірюльов Ю. О. Виняж Іґнаци // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 364—365. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Тимофієнко В. І. Винярж І. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — С. 75. — ISBN 966-7452-16-6.
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
