Івотка
52°04′43″ пн. ш. 34°15′01″ сх. д. / 52.07880000002777621° пн. ш. 34.250300000027777969° сх. д. / 52.07880000002777621; 34.250300000027777969
Витік	у Севському районі Брянської області (Росія)
• координати	52°04′43″ пн. ш. 34°15′01″ сх. д. / 52.07880000002777621° пн. ш. 34.250300000027777969° сх. д. / 52.07880000002777621; 34.250300000027777969
Гирло	Десна
• координати	51°56′42″ пн. ш. 33°22′08″ сх. д. / 51.94520000002777493° пн. ш. 33.369100000027778208° сх. д. / 51.94520000002777493; 33.369100000027778208
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Росія  Брянська область  Україна Сумська область
Регіон	Сумська область
Довжина	81 км
Площа басейну:	1370
Притоки:	Сичівка, Кочурівка, Свіса, Студенка, Усока, Люта (ліві); Журавель, Кремля, Деражна, Скринище, Річечка, Лопатина (праві)

І́вотка, Івот — річка в Росії (верхів'я) та в Україні, в межах Шосткинського району Сумської області. Ліва притока Десни (басейн Дніпра).

Довжина річки 81 км (за іншими даними — 94 км), площа басейну 1370 км². Долина коритоподібна, завширшки 4,5 км, завглибшки до 45 м. Заплава двобічна, завширшки 1,5 км. Річище помірно звивисте, пересічна його ширина 10 м. Похил річки 1,1 м/км. Стік частково зарегульований шлюзами-регуляторами. Річище відрегульоване протягом понад 40 км. Споруджено декілька ставків. Воду використовують для технічних потреб і зрошування.

Івотка бере початок у Севському районі Брянській області (Росія), але більша частина річки протікає територією Сумської області. Російсько-український кордон перетинає на північний схід від села Родіонівки. Тече переважно на захід. Впадає до Десни на північний захід від села Ображіївки.

Основні притоки: Сичівка, Кочурівка, Свіса, Студенка, Усока, Люта (ліві); Журавель, Кремля, Білиця, Деражна, Скринище (Ларіонівка), Річечка, Лопатина (праві).

Івотка має найбільший луг на усій Десні, що був найбільшим пасовищем для допотопних мамонтів. Тому й маємо найбільшу кількість виявлених мисливських поселень на правобережних деснянських горах навпроти івотського лугу.^[1]

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 219, 220
• «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 94. — (№ 1565)

• Етюд «Моя Івотка» присвячений цій річці письменника Олександра Папченко. Альманах «Чаша кругова» №21 2022 рік. видавництво «АсПУр» ISBN 978-5-904900-27-4

Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Церква села Івот