Іван Томашевич Креховецький-Демкович^[1] гербу Сас (? — після 1668) — український шляхтич, дипломат та урядник часів Гетьманщини. Перший генеральний писар Війська Запорозького.

Походив з української православної шляхти. Народився у с. Крехівці на Галичині (тепер в межах Івано-Франківська).

У Королівстві Польському мав звання поручника панцирної хоругви й посаду поборці жидачівського.

Після початку національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648-57 років з 1648 року — писар Корсунського полку, згодом — наказний полковник ніжинський. Ймовірно, супроводжував Івана Виговського у складі висланого 17 листопада 1648 гетьманом з-під Замостя посольство до Юрія ІІ Ракоці та головнокомандувача Яноша Кемені у справі союзу проти Речі Посполитої та підтримки кандидатури Ракоці на польський трон.^[2]

У квітні 1649 року — генеральний писар, заклав основи Генеральної канцелярії, мав значний авторитет, на деяких документах його підпис — поряд з підписом Б. Хмельницького. Починаючи з квітня 1649 нарівні з Іваном Виговським — особистим секретарем гетьмана, або «покойовим писарем» — зустрічали іноземних послів. Виговський потрохи «відсунув» його від справ^[1].

У січні 1650 за дорученням Б. Хмельницького вів дипломатичні переговори у Варшаві з польським урядом, якому привіз козацький реєстр, складений за умовами Зборівського договору 1649 року.

У вересні 1654 і червні 1655-го Креховецький очолював українське посольство до семигородського князя Юрія ІІ Ракочія. Наприкінці 1656 призначений радником Антіна Ждановича — командувача 20000-го козацького корпусу, який спільно з військами Юрія II Ракоція вів воєнні дії на території Речі Посполитої.

Був одним з тих далекоглядних українських політиків, які готували Корсунський союз зі Швецією. З 1658 року — корсунський полковник, у цьому статусі взяв участь у переможній Конотопській битві 1659.

У 1664 році разом з козацькою старшиною протестував проти підступного вбивства колишнього гетьмана України Івана Виговського. 4 квітня 1665 як генеральний суддя гетьмана Павла Тетері, разом з генеральним обозним Тимошем Носачем і корсунським полковником Я. Улеським, захоплений у московський полон. Засланий до Москви. Близько 1668 звільнений і повернувся в Україну, але участі у державному житті Гетьманщини більше не брав.

• Коваленко Сергій. Креховецький Іван // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — Київ: Стікс, 2007. — Том 1.
• Мицик Юрій. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 191—236. — ISBN 5-203-01639-9.

• В. І. Головченко. Креховецький-Демкович Іван // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

• Креховецький Іван [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 759. — 1000 екз.
• Віртуальна Русь [Архівовано 18 листопада 2007 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.