Іван Дамаскин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Дамаскин | |
---|---|
грец. Ἰωάννης ὁ Δαμασκηνός лат. Ioannes Damascenus араб. يوحنا الدمشقي | |
Народився | 675[2] Дамаск, Омеядський халіфат |
Помер | 4 грудня 749[1] Лавра Сави Освяченого, Вифлеєм, Палестинська держава |
Країна | Омеядський халіфат |
Діяльність | богослов, письменник, клерик, філософ, астроном, композитор |
Галузь | богослів'я і Іконошанування |
Знання мов | середньогрецька, арабська і давньогрецька[3] |
Magnum opus | Троєручиця |
Конфесія | християнство |
Батько | Sarjun ibn Mansurd |
Родичі | Mansur ibn Sarjund |
Брати, сестри | Косма Маюмський |
|
Іоа́н (Іва́н) Дамаски́н (бл. 675, Дамаск — між 749 і 753, монастир Сави Освяченого, Аббасидський халіфат) — знаменитий богослов і філософ, церковний письменник, шанований у більшості православних спільнот по всьому світу, християнський святий.[4][5]
Іван Дамаскин народився близько 675 року в Дамаску, в християнській арабській сім'ї. Був міністром Дамаського халіфа. Отримав енциклопедичну освіту в грецькому дусі. Дамаскин залишив Єрусалим, щоб стати ченцем в монастирі Сави Освяченого, де він зайнявся поезією і філософією. Помер у монастирі близько 753 року.[4]
У 754 р. іконоборчий собор піддав Івана Дамаскина анафемі як «мислячого по-сарацинськи, автора брехні, який зводив наклепи на Христа, зробив замах проти імперії, вчителя зла, що перекрутив Писання», але собор у Нікеї (787) реабілітував і прославив його[6]. При візантійському імператорові Андроніку II його святі мощі було перенесено до Константинополя.
Один з отців Церкви й засновник православного віровчення. Широко відома його праця «Точний виклад православної віри», в якій послідовно викладені основи християнського віровчення в тому вигляді, який визнає православна церква.
Активно виступав проти іконоборства. Найважливіший твір — «Джерело знання» у трьох частинах. Частково перекладений в Болгарії у X ст. Пізніше був відомий у повному перекладі в Україні. Вплинув на українську термінологію, зокрема граматичну. Дамаскин у своїх працях одним з перших висловив ідею про те, що філософія (пошук істини) має бути служницею богослов'я, оскільки згідно з християнським ученням Бог (Боже Слово) це і є єдина Істина (Софія) в усій повноті.
Іван Дамаскин прагнув підпорядкувати науку під егідою церковної догми й на основі аристотелівської логіки, він створив основи схоластичного методу, що пізніше отримав розвиток у середньовічних теологів Заходу.
Головний твір — «Джерело знання»; це компендіум філософських і богословських відомостей, що передбачають «суми» західних схоластів. Праці Дамаскина набули поширення в східно-християнських країнах: Грузії, Болгарії, Київській державі та інших. В історію літератури Дамаскин увійшов як видатний поет, який створив низку знаменитих церковних співів.
- ↑ а б BeWeB
- ↑ http://digitale.beic.it/primo_library/libweb/action/search.do?fn=search&vid=BEIC&vl%283134987UI0%29=creator&vl%28freeText0%29=Ioannes%20Damascenus%20
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Святий Йоан Дамаскин (укр.). Credo. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ Життя преподобного отця нашого Івана Дамаскина | Духовний Дзвін. www.dyhdzvin.org (укр.). 4 листопада 2013. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ Іоан Дамаскин. Українська Релігієзнавча Енциклопедія. 10.03.2015. Процитовано 27 липня 2022.
- Дамаскін, Йоан // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Преподобний Іоан Дамаскин. Точний виклад православної віри [Архівовано 1 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Иоанн Дамаскин. Три слова в защиту иконопочитания [Архівовано 24 серпня 2011 у WebCite](рос.)
- А.Васильев. Арабское житие св. Иоанна Дамаскина [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- преподобный Иоанн Дамаскин. Беседа сарацина с христианином. Православная библиотека «Азбука веры».(рос.) [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|---|
Література та бібліографія | Babelio · Digital Latin Library · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Index Theologicus · LibriVox · Online Books Page · Open Library · openMLOL.it · openMLOL.it · Provenio · Provenio · Provenio · ToposText · Бібліографія історії чеських земель · Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса · Проєкт Гутенберг |
Наука | |
Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика музична енциклопедія (кат.) · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · TDV İslam Ansiklopedisi · Treccanis Enciclopedia Italiana |
Довідкові видання | |
Нормативний контроль | Autoritats UB: a1035971 · BanQ: 0000144375 · BAV: ADV10111281, ADV12590397, ADV11409114 · BIBSYS: 90665877 · BNC: a10331074 · BNCHL: 000074877, 000101387 · BNE: XX961191 · BNF: 13091499p · CANTIC: 981058518258006706 · CCAB: 000344363, 000250888 · CiNii: DA01050911 · CONOR.SI: 86147939 · CUT: 112603 · ERRR: a11342262, a11217443 · FAST: 51765 · Freebase: /m/0bsql · GND: 118557971 · ICCU: CFIV041982 · ISNI: 0000000448837889 · ItRSI: 45884 · J9U: 987007310734605171 · KANTO: 000072237, 000185857 · LCCN: n80032173 · LIBRIS: vs689gcd4v75p5j · LIH: LNB:BXYM;=Bc · LNB: 000158358 · MAK: 9810563364805606 · Museo Galileo: 77476 · N6I: vtls001242880 · NCF: ncf10162458 · NKC: jo20000075529, ola2002158735 · NLA: 1233814 · NLG: 19282 · NLI: 000238613 · NLP: a0000002686317 · NSK: 000073265 · NTA: 06951464X · NUKAT: n94250184 · PTBNP: 70577, 578340 · PUSC: 39798 · PUST: 73617 · RERO: 02-A000095033 · RILM: 116765 · RISM: people/30107484 · RVK: CE 3000 · SDBM: 678 · SELIBR: 191682 · SHARE: 437025, 397279 · SUDOC: 026938626 · UIY: 000024322 · URBS: 2072, 254997 · VcBA: 495/10434 · VIAF: 44435485, 5728149544604300490000, 100910338, 22145857022922921224, 204145856970522920797, 332154380944230290855, 428144647706076569748, 84971719, 284411150 · РНБ: 778813, 77126497 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.