Єрун Брауверс
Народився	30 квітня 1940(1940-04-30)[1][2][3] Батавія[d], Нідерландська Ост-Індія
Помер	11 травня 2022(2022-05-11)[4] (82 роки) Маастрихт, Нідерланди[4]
Країна	Нідерланди
Діяльність	письменник, журналіст, автобіограф, фотограф
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[5] і журналістика[5]
Magnum opus	Q2519121?, Het houtd і Sunken Redd
Нагороди	Премія Константина Гюйгенса (1993) Multatuli Awardd (1980) Нідерландська літературна премія (2007) Ferdinand Bordewijk Prized (1967) премія Феміна зарубіжному авторуd (1995) Dr. Wijnaendts Francken-prijsd (1981) Geuzen Prized (1982) Золота соваd (2008) Tzum-prized (2007) Prijs voor Vlaams-Nederlandse Culturele Samenwerkingd (2009) Humo's Gouden Bladwijzerd (2001) AKO Literatuurprijs (period 1987-1996)d (2001) ECI Literatuurprijsd (2015)
Єрун Брауверс у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Єрун Брауверс (нід. Jeroen Godfried Maria Brouwers; 30 квітня 1940, Батавія, Індонезія — 11 травня 2022) — нідерландський письменник та журналіст.

Четверта дитина в родині службовця. Після японського вторгнення і капітуляції Королівської армії (1943) його батько був ув'язнений у концтаборі під Токіо, а Єрун разом з бабусею, матір'ю та сестрою опинилися інтерновані до японського табору неподалік від Джакарти. Після закінчення війни сім'я оселилася в Балікпапані на острові Борнео, а в 1947 — 1948 роках перебралася до Нідерландів.

З десятирічного віку Єрун Брауверс виховувався в різних католицьких пансіонах. Закінчив школу в Делфті у 1955 році. Відслужив в армії (1958–1961), потім зайнявся журналістикою — працював у Неймегені, Амстердамі, Брюсселі. Часто переїжджав разом з родиною, жив в різних містах Нідерландів та Фландрії.

• 1964 — Het mes op de keel, новели
• 1 967 — Joris Ockeloen en het wachten, роман
• 1 968 — De toteltuin, новели
• 1969 — Groetjes uit Brussel, новели
• 1973 — Zonder trommels en trompetten, повість
• 1975 — Анекдотична історія нідерландської літератури / Zachtjes knetteren de letteren. Een eeuw Nederlandse literatuurgeschiedenis in anekdoten (доповнене видання 2001)
• 1977 — Zonsopgangen boven zee, роман
• 1977 — Klein leed, новели
• 1978 — Мої роки у Фландрії / Mijn Vlaamse jaren, мемуари
• 1979 — Новий Ревізор / De nieuwe Revisor, памфлет
• 1979 — Нотатки / Kladboek, есе
• 1979 — Het verzonkene, роман
• 1980 — De bierkaai. Kladboek 2, есе
• 1981 — декантирувати червоне / Bezonken rood, роман (премія Феміна)
• 1981 — Et in Arcadia ego, новела
• 1982 — De spoken van Godfried Bomans, есе
• 1982 — Alleen voor Vlamingen, есе
• 1982 — Es ergo sum, есе
• 1983 — Verhalen en levensberichten, розповіді
• 1983 — Zonder onderschriften, п'єса
• 1984 — De laatste deur, есе
• 1984 — Зимовий світло / Winterlicht, роман
• 1986 — Hélène Swarth: haar huwelijk met Frits Lapidoth, 1894—1910, есе
• 1986 — De sprong, повість
• 1986 — Hij is reeds aan de overzijde, некрологи
• 1987 — Kroniek van en karakter. Deel 1 (1976—1981) 'De Achterhoek', листи
• 1987 — Kroniek van een karakter. Deel 2 (1982—1986 'De oude Faust', листи
• 1987 — De schemerlamp van Hélène Swarth, есе
• 1988 — Sire, er zijn geen Belgen, есе
• 1988 — Всесвітній потоп / De zondvloed, роман
• 1989 — Het tuurtouw, есе
• 1990 — Zomervlucht, роман
• 1991 — Het vliegenboek. Kladboek 3, есе
• 1993 — Het is niets, есе
• 1993 — Verwoeste levens
• 1994 — Het circus der eenzaamheid. Kladboek 4, есе
• 1994 — Фламандські леви / Vlaamse leeuwen, есе
• 1995 — Adolf & Eva & de Dood, есе
• 1995 — Oefeningen in nergens bijhoren, есе
• 1996 — Het aardigste volk ter wereld: Willem Frederik Hermans in Brussel. Bijdrage aan zijn biografie
• 1996 — De vervulling, розповіді
• 1998 — Alles is iets, щоденники та листи
• 1998 — De verliefden, hommage aan Fernand Victor Toussaint van Boelaere, 50 jaar na overlijden
• 1998 — Een beroemde naamgenoot
• 1998 — Terug thuis, verhalen, leerervaringen, voetnoten
• 1999 — Al dat papier
• 1999 — De zwarte zon, essays over zelfmoord en literatuur in de 20e eeuw
• 2000 — Geheime kamers, роман
• 2001 — Papieren levens
• 2004 — Stoffer en blik
• 2005 — De schemer daalt
• 2006 — In het midden van de reis door mijn leven (Oerboek)
• 2009 — Een nieuw Requiem, драма
• 2011 — Гіркі квіти / Bittere bloemen, роман

Єрун Брауверс — один з найбільш визнаних нідерландських письменників. Він лавреат багатьох премій — йому присуджено премію Мультатули (1980, 2001), Костянтина Гюйгенса (1993), Золота Сова (1995, 2001, 2008), премія Феміна за іноземну книгу (1995), Літературну премію Нідерландів (2007, відмовився), Фламандско- нідерландська премія за внесок у культуру (2009) тощо.

Орден Фламандського лева (1992). Кавалер бельгійського Ордена Корони (1993).

• Сайт, присвячений письменнику [Архівовано 13 серпня 2011 у Wayback Machine.] (нід.)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Discogs · Internet Movie Database · Les Archives du spectacle
Генеалогія та некрополістика	Geni.com · WeRelate
Література та бібліографія	Babelio · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Flanders Arts Institute · Goodreads · Open Library · Perlentaucher
Тематичні сайти	Німецький літературний архів Марбах
Словники та енциклопедії	Brockhaus Enzyklopädie · Cultureel Woordenboek · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook
Довідкові видання	ідентифікатор артиста IDU · Deutsche Biographie
Нормативний контроль	BIBSYS: 90175611 · BNF: 12036873x · CiNii: DA14378065 · CONOR.SI: 7460195 · CONOR.SR: 53569801 · ERRR: a11574161 · FAST: 14710 · Freebase: /m/05yk4y5 · GND: 119130580 · GTAA: 86406 · ISNI: 0000000109204980 · J9U: 987007324995705171 · LCCN: n50042793 · NCF: ncf11947229 · NDL: 00835233 · NKC: kup20000000011405 · NLA: 1051945 · NSK: 000633758 · NTA: 068890265 · NUKAT: n2003090912 · PTBNP: 249750 · RERO: 02-A003047724 · SHARE: 741758 · SKMASNL: vtls005119157 · SNK: 161151 · SUDOC: 028556372 · VIAF: 84492073