Єлюй Сянь (спрощ.: 耶律贤; кит. трад.: 耶律賢; піньїнь: Yelü Xian), храмове ім'я Цзін-цзун (спрощ.: 辽景; кит. трад.: 遼景; піньїнь: Jingzong; нар. 1 вересня 948 — пом. 13 жовтня 982) — п'ятий імператор династії Ляо, який перебував при владі від 969 до 982 року.

969 року Єлюй Сянь замінив на троні свого батька Єлюй Цзіна після того, як останній був вбитий власними слугами під час полювання. Цзін-цзун мав підтримку як киданської, так і ханської правлячої еліти Китаю.

Імператор Цзін-цзун зробив кілька важливих речей для своєї держави. У його уряді працювали китайські (ханські) чиновники. Одного з них Цзін-цзун призначив міністром південних справ, надавши титул герцога Цінь. Це дало змогу урядові працювати більш ефективно, а також прискорило перетворення киданського суспільства на феодальне. Єлюй Сянь боровся з корупцією, звільняючи з посад тих, хто був підкупленим чи некомпетентним.

Цзін-цзун охоче сприймав критику. Він частково припинив полювання, коли один із чиновників дослідив, що між полюванням та смертю імператора Му-цзуна є зв'язок, і почав готуватися до війни проти південних сусідів.

Перший конфлікт Цзін-цзуна з імперією Сун відбувся після нападу останньої на Північну Хань. Проте підкріплення імператора Цзін-цзуна було розбите вщент армією династії Сун. Згодом Сун зруйнувала Північну Хань. Армія династії Сун напала на Пекін, південну столицю династії Ляо. Однак армія Ляо цілком знищила армію Сун, а тамтешній імператор Тай-цзун був змушений тікати з поля бою. Після того відбулось кілька битв між династіями Ляо й Сун.

13 жовтня 982 року імператор Цзін-цзун помер, повертаючись із полювання. Трон успадкував його старший син Єлюй Лунсюй.

• Franke, Herbert; Twichett, Denis C. The Cambridge History of China Volume 6, Alien Regimes and Border States, 907—1368. Cambridge University Press. pp. 43–153. ISBN 0521243319