Євре́йське кладовище (івр. בית עלמין‎ «бейт альмін» або «бейт кварот») — некрополь, на якому поховано євреїв згідно з єврейською традицією. Земля на цвинтарі вважається святою. Створення цвинтарю є одним із перших пріоритетів для нової єврейської общини.

Основна відмінність між християнськими, і єврейськими кладовищами полягає у відмінному трактування могил. Християнське розуміння дозволяє порушувати існуючі поховання після певного часу для виконання нових. Християнське кладовище, яке не використовується протягом тривалого часу, може бути ліквідованим. Згідно з принципами юдаїзму кожен надгробок і ціле кладовище є недоторканними, до того часу, допоки відомо про його місце знаходження. До винятків належать випадки, коли виконується ексгумація для перенесення останків на Святу Землю або до родинної могили, для перенесення з неєврейського кладовища, або коли некрополю загрожують профанація чи підмивання водою.

Ранні єврейські кладовища були розташовані за межами міст^[1]. Надгробки здебільшого мають написи на івриті. У діаспорі є традиція ховати ногами в бік Єрусалима.

Найбільші єврейські кладовища в Європі в Будапешті, Лодзі, Празі, Варшаві та Берліні. Під час Другої світової війни зруйновано багато єврейських кладовищ у багатьох регіонах Європи.

На теренах Польщі, а у подальшому — приєднаних Польщею земель України, євреї вперше отримали привілеї, які гарантували непорушність і охорону їхніх кладовищ згідно з Каліським статутом (пол. Statut kaliski), виданим Болеславом Побожним (пол. Bolesław Pobożny) у 1264 році.

В івриті для означення єврейського кладовища застосовуються такі евфемізми:

• בית עולם бейт олам — «дім світу» або «дім вічності»
• בית חיים бейт хаїм — «дім життя»
• בית קברות бейт кварот — «дім гробів»
• בית עלמין бейт альмін — «дім вічності» (вираз запозичений з арамейської мови).

У Галичині українці й поляки вживали назву кіркут (пол. kirkut, kierkow, kierchol, kirchol, від нім. Kirchhof — «церковний двір для поховання померлих»), а також окописько, окопище, оскільки місце зазвичай усіх сторін оточувався ровами й земляним валом. Носії мови ідиш застосовували назви, похідні від івриту: бейсойлем, бейсакворес.

• Мацева
• Єврейські кладовища у Львові
• Сатанівське єврейське кладовище
• Лук'янівське єврейське кладовище

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єврейське кладовище

• Відкрився центр з реставрації єврейських кладовищ [Архівовано 17 вересня 2014 у Wayback Machine.]
• Єврейські кладовища Дрогобича [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]

Література та бібліографія	Provenio
Словники та енциклопедії	Электронная еврейская энциклопедия
Довідкові видання	KBpedia
Нормативний контроль	Freebase: /m/02rf5bd · GND: 4331943-9 · J9U: 987007556308705171 · LCCN: sh95006635 · NKC: ph127998

Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.