Болонья
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
.svg)
Боло́нья (італ. Bologna від лат. Bononia) — одне з найважливіших міст Італії, центр регіону Емілія-Романья та однойменної провінції. Болонія розміщена на відстані[10] близько 310 км на північ від Риму. Це 7-ме за кількістю населення місто в Італії — 380 635 осіб (2012)[11].
У місті навчаються приблизно сто тисяч студентів, які збагачують суспільне і культурне життя міста. У місті знаходиться один із найстаріших у світі університетів, заснований у 1088 році. Болонья також відома своїми вежами та довгими галереями і має добре збережений історичний центр — один із найбільших у Італії завдяки ретельній реставрації та політиці збереження культурних і історичних пам'яток, яка провадилася місцевою владою в кінці 1960-х років — не зважаючи на значні руйнування, спричинені перебудовами у кінці XIX століття та світовими війнами.
У Болонському університеті навчався, а з 1481 по 1482 роки був його ректором, український астроном, доктор медицини та філософії — Юрій Дрогобич (Котермак, 1450—1494). В історію Болонського університету він увійшов під іменем «Юрія зі Львова» (Giorgio da Leopoli).
Щорічний фестиваль відбувається 4 жовтня. Покровитель — Святий Петроній.
_copy.jpg)
Місто лежить на краю Паданської рівнини, біля підніжжя Північних Апеннін між долинами річок Рено і Савена. Площа міста — 140 км². Центр міста знаходиться на висоті 54 метри над рівнем моря, у той час як висота в межах муніципалітету становить від 29 метрів у передмісті Corticella до 300 метрів у Sabbiuno і Colle della Guardia. Найвища точка в провінції Болонья гора Corno alle Scale (в Lizzano in Belvedere) — 1945 метрів над рівнем моря. Місто поділене на дев'ять адміністративних округів, які мають такі назви: Borgo Panigale, Navile, San Donato, San Vitale, Porto, Reno, Saragozza, Santo Stefano, Savena.
Болонья має вологий субтропічний клімат (за класифікацією Кеппена: Cfa)
| Клімат Болоньї (1971–2000, extremes 1946–present) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 20,7 | 24,9 | 27,0 | 30,6 | 34,9 | 38,0 | 39,6 | 40,1 | 34,8 | 29,8 | 24,0 | 23,0 | 40,1 |
| Середній максимум, °C | 6,0 | 9,0 | 14,2 | 17,7 | 23,0 | 27,1 | 30,4 | 29,8 | 25,4 | 18,6 | 11,1 | 6,8 | 18,3 |
| Середня температура, °C | 2,8 | 5,0 | 9,2 | 12,5 | 17,5 | 21,4 | 24,4 | 24,1 | 20,1 | 14,4 | 7,7 | 3,6 | 13,6 |
| Середній мінімум, °C | −0,5 | 0,9 | 4,1 | 7,4 | 12,0 | 15,7 | 18,5 | 18,4 | 14,8 | 10,1 | 4,3 | 0,4 | 8,8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −18,8 | −14,4 | −9,7 | −4,5 | 0,8 | 7,0 | 9,0 | 9,7 | 4,5 | −1,8 | −9 | −13,4 | −18,8 |
| Норма опадів, мм | 34.0 | 44.3 | 54.2 | 74.2 | 58.0 | 57.3 | 40.5 | 52.5 | 67.5 | 72.3 | 68.0 | 48.5 | 671.3 |
| Кількість сонячних годин | 77,5 | 96,1 | 151,9 | 174,0 | 229,4 | 255,0 | 291,4 | 260,4 | 201,0 | 148,8 | 81,0 | 74,4 | 2040,9 |
| Кількість днів з опадами | 5,9 | 5,6 | 7,1 | 8,2 | 8,1 | 6,1 | 4,2 | 5,2 | 5,4 | 7,1 | 6,4 | 5,8 | 75,1
|
| Вологість повітря, % | 83 | 78 | 70 | 71 | 69 | 68 | 65 | 66 | 69 | 76 | 84 | 84 | 74 |
Болонья була заснована етрусками під назвою Фелсіна (534 рік до н. е.) в районі раніше заселеному віллановійцями, народом орачів та пастухів. Етрускське місто росло навколо святині збудованої на пагорбі. У IV ст. місто було завойоване боями, племенем галлів, звідси походить стародавня римська колонія Бононія, заснована в 189 році до н. е.
Болонью обслуговує Міжнародний аеропорт Гульєльмо Марконі, сьомий за пасажирообігом аеропорт Італії (8 млн пасажирів у 2017 році).
Залізнична станція Болонья-Центральна[en] є одним із найважливіших залізничних вузлів Італії через стратегічне розташування міста як перехрестя між маршрутами північ — південь та схід — захід. Станція обслуговує 58 млн пасажирів щорічно[12].
Крім того, сортувальна станція Болоньї Сан-Донато із 33 залізничними коліями є найбільшим вантажним вузлом Італії за розмірами та перевезенням[13].
Місто також обслуговується великою мережею автобусних ліній загального користування, включаючи тролейбусні лінії[en], які експлуатуються з 2012 року Trasporto Passeggeri Emilia-Romagna (TPER).
Місто обслуговують приміські залізничні лінії[en], також заплановано відновлення чотирьох маршрутів трамваю[en][14].
Болонський університет, заснований в 1088 році — найстарший у Європі, що був важливим інтелектуальним центром у середньовіччі і протягом століть Болонья здобула назву «вчена» (ла дотта).
В Італії є міста, що були потужними осередками культури — Флоренція, Рим, Мілан, Венеція. Внесок Болоньї в культуру дещо скромніший, але він є.
У Болоньї працювали два великі скульптори Італії — Якопо делла Кверча та Мікеланджело Буонарроті. У Болоньї народився і жив відомий архітектор доби маньєризму Себастьяно Серліо (1475—1554), один із представників французької школи Фонтенбло. У Болоньї після повернення з Франції працював уславлений архітектор Джакомо да Віньола.
Брати Каррачі заснували в Болоньї Академію, де навчали малюванню молоді таланти. Великих імен було виховано мало, але свою школу італійського живопису Болонья отримала. Своє почесне місце має Болонья і на музичній мапі Італії і всієї Європи. У XVIII ст. вважалось за честь навчатися в Болоньї у падре Мартіні в монастирі францисканців. Серед учнів падре Мартіні — геніальний Моцарт, Йозеф Мислівечек, український композитор, співак і диригент Дмитро Бортнянський, український композитор, диригент, співак Максим Березовський, син Баха — Йоган Християн. У місті була заснована галерея портретів видатних композиторів на зразок галереї автопортретів у Флоренції.
У XX ст. Болонья спромоглася залучити до будівництва нового бізнес-центру видатного архітектора Японії Кендзо Танге.
Серед видатних особистостей XX ст. тут народився італійський перекладач-україніст Паоло Гальвані.
- Базиліка Сан-Петроніо (Basilica di San Petronio)
- Церква дель-Сан-Сеполькро (Chiesa del San Sepolcro)
- Церква дель-Трініта (Chiesa dell Trinita)
- Церква Мадонна-ді-Сан-Лука
- Церква Сан-Джованні-ін-Монте (Болонья)
- Базиліка Сан-Доменіко
- Церква Сан-Мартіно-Маджоре
- Базиліка Сан-Джакомо-Моджоре
- Собор Святого Петра (Болонья)
- Церква Санта-Марія-делла-Віта
- Базиліка Сан-Франческо
- Церква Санта-Марія-дей-Серві
- Церква Сан-Стефано (комплекс із чотирьох церков)
- Церква дей-Санті-Вітале-е-Агрікола (Chiesa dei Santi Vitale e Agricola)
-
Собор Святого Петра (Болонья), фото 2018 р. -
Базиліка Сан-Джакомо-Моджоре, Болонья -
Поземні плани церков комплекса Сан-Стефано, Болонья -
Площа Семи церков, Болонья -
Церква Сан-Джованні-ін-Монте (Болонья), головний фасад, фото 2010 р. -
Базиліка Сан-Франческо, Болонья, головний фасад. Фото 2019 р. -
-
Церква Санта-Марія-делла-Віта, купол. -
Церква Святої Цецилії та дзвіниця базиліки Сан-Джакомо-Моджоре, Болонья -
Художник Вітале да Болонья. Мадонна з немовлям. Фреска XIV ст. Музей історії Болоньї.
_facciata_4.jpg)
_-_planimetria.svg)
_2.jpg)
_Apse_and_campanile.jpg)
Населення за роками:[15]
Станом на 31 грудня 2010 року в муніципалітеті офіційно проживало 48 466 іноземців з 145 країн, серед них 9626 громадян країн Євросоюзу та 2979 громадян України.[16]
- Луцій Помпоній (I ст. до н. е. ) — давньоримський комедіограф, творець літературної ателлани.
- Джованні да Модена (1289—1359), середньовічний художник фрескіст.
- Віссаріон Нікейський (1403—1472) — кардинал, дипломат, перекладач, благодійник, візантієць за походженням
- Арістотель Фіораванті (бл. 1415 — бл. 1486) — уславлений інженер, архітектор і ливарник доби Відродження.
- Аміко Аспертіні (бл. 1474—1552), художник фрескіст, портретист доби раннього відродження та маньєризму
- Мікеланджело Буонарроті (1475—1564) — італійський скульптор, інженер, художник, архітектор, поет.
- Інноченцо да Імола (бл. 1490 — бл. 1554), художник доби маньєризму
- Франческо Приматіччо (1504—1570) — художник і архітектор доби маньєризму
- Просперо Фонтана (1512—1597), художник декоратор, портретист, засновник художньї школи в Болоньї
- Бартоломео Пассаротті (1529—1592) — художник, засновник жанру натюрморт в італійському живопису XVI ст.
- Скарселліно, тобто Іпполіто Скарселла (бл. 1550—1620), художник, гравер, мініатюрист (малював мініатюри).
- Лодовіко Каррачи (1555—1619) — художник
- Аннібалє Каррачі (1560—1609) — художник
- Гвідо Рені (1575—1642) — художник
- Франческо Альбані (1578—1660) — художник
- Лодовіко Маццоліно (1580—1528), художник із міста Феррара
- Доменікіно (1581—1641) — художник
- Джованні Франческо Гверчіно (1591—1666) — художник
- Гвідо Каньяччі (1601—1681) — художник
- Франческіні, Марко Антоніо (1648—1729) — художник
- Джузеппе Марія Креспі (1665—1747), автор чудового натюрморту Дві бібліотеки (картина) .
- Джованні Батіста Мартіні, або Падре Мартіні (1706—1784) — відомий музичний педагог, колекціонер музичних рукописів, засновник бібліотеки музичних рукописів і видань у місті.
- Стефано Тореллі (1712—1784) — художник-емігрант, що перебрався на роботу в Санкт-Петербург. Представник італійського і російського рококо.
- Березовський Максим Созонтович (1745—1777) — український і російський композитор, диригент, співак, учень падре Мартіні.
- Вольфганг Амадей Моцарт (1756—1791) — австрійський композитор.
- Дрогобич Юрій (1450—1494) — український вчений, професор, ректор Болонського університету, професор Краківського університету
- Джамп'єтро Дзанотті (1674—1765) — художник, історіограф, засновник Академії мистецтв Болоньї.
- Діаманте Марія Скарабеллі (1675—1754) — італійська оперна співачка сопрано.
- Йозеф Мислівечек (1737—1781) — чеський композитор, учень падре Мартіні.
- Гаетано Гандольфі (1734—1802) — батько, художник пізнього бароко і рококо.
- Мауро Гандольфі (1764—1834) — син, художник доби класицизму
- Гульєльмо Марконі (1874—1937) — італійський науковець і винахідник
- Джино Черві (1901—1974) — італійський актор
- Ліна Дженнарі (1911—1997) — італійська актриса
- П'єр Паоло Пазоліні (1922—1975) — італійський письменник, сценарист, кінорежисер
- Валеріо Дзурліні (1926—1982) — італійський кінорежисер і сценарист.
- Енріко Боселлі (* 1957) — італійський політик.
- Археологічний музей (Болонья)
- Музей Альдованді
- Музей антропології (Болонья)
- Музей гобеленів (Болонья)
- Національна пінакотека Болоньї
- Музей Сан-Доменіко
- Музей Сан-Джузеппе
- Міський музей Болоньї
- Художньо-промисловий музей Давіа Борджеліні
- Каза Кардуччі (Музей і бібліотека поета Кардуччі) та музей Рісорджіменто
- Палаццо Комуналє, Болонья (Palazzo Comunale)
- Палаццо Ре Енцо
- Палаццо Подеста
- Палаццо Поджі (Palazzo Poggi)
- Палаццо Ламбертіні (Palazzo Lambertini)
- Палаццо Сангвінетті (Palazzo Sanguinetti), Інтернаціональний музей і музична бібліотека Болоньї
- Палаццо Селезі (Palazzo Celesi)
- Палаццо Бентівольйо (Palazzo Bentivoglio)
- Палаццо Мальвецці (Palazzo Malvezzi de' Medici)
- Палаццо Маньяні (Palazzo Magnani)
- Палаццо Палеотті (Palazzo Paleitti)
- Палаццо Пеполі (Palazzo Pepoli) — Музей історії Болоньї з 2012 р.
- Палаццо Бонакорсо (Palazzo Bonaccorso)
- Палаццо Фава, Болонья (Palazzo Fava), нині Палац виставок
-
Палаццо Палеотті, відділ Болонського університету. -
Арх. Джузеппе Антоніо Ланді (G.A.Landi 1713—1791).Палаццо Ламбертіні (Palazzo Lambertini) -
Палаццо Маньяні ( Palazzo Magnani ) -
Палаццо Бентівольйо ( Palazzo Bentivoglio ), реконструкція споруди 16 ст. проведен у 18 ст. -
Палаццо Альдрованді (Palazzo Aldrovandi)
.svg){kind=small}
Болонья відома своїми кулінарними традиціями а деякі вважають її кулінарною столицею Італії. Вона дала назву соусу болоньєзе.
У Болоньї проживає декілька тисяч українських іммігрантів, які прибули сюди за останнє десятиліття в пошуках праці.
На честь латинського імені міста (лат. Bononia) названо астероїд 361 Бононія[17]. Також на честь міста названо астероїд 2601 Болонья[18].
-
Фонтан «Нептун» (скульптор Джованні да Болонья ) -
Галереї доби відродження, характерна ознака Болоньї. -
Палаццо Давіа Борджеліні ( Художньо-промисловий музей Давіа Борджеліні ) -
Брама Маджоре і вулиця Маджоре -
Театр Арена дель Соле. -
Вулиця Кастільйоне -
Залізничний вокзал Болоньї. -
Біля стін Університету Болоньї
- ↑ https://www.leipzig.de/buergerservice-und-verwaltung/partnerstaedte/bologna/
- ↑ http://www.comune.bari.it/documents/20181/24040509/Accordo+di+Gemellaggio+-+18.11.2009.pdf/77694e97-654b-4ee3-b3ab-c64145d3428f
- ↑ http://www.comune.bari.it/documents/20181/24040509/Delib.+n.+71+del+24.7.2008++-++Sindaco++Emiliano.pdf/85ebcd95-f318-4f49-8fab-960f884c93df
- ↑ http://www.comune.bari.it/gemellaggi/-/asset_publisher/tfQJLAc084vx/content/00-bologna?inheritRedirect=false&redirect=http%3A%2F%2Fwww.comune.bari.it%2Fgemellaggi%3Fp_p_id%3D101_INSTANCE_tfQJLAc084vx%26p_p_lifecycle%3D0%26p_p_state%3Dnormal%26p_p_mode%3Dview%26p_p_col_id%3Dcolumn-2%26p_p_col_count%3D1
- ↑ https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/bologna-italy/
- ↑ https://infocity.kharkiv.ua/obshchestvo/goroda-pobratimy-harkova/
- ↑ https://www.coventry.gov.uk/info/222/twin_towns_and_cities
- ↑ https://www.yabiladi.com/articles/details/102382/maroc-italie-meknes-bologne-scellent-convention.html
- ↑ https://www.meknes.ma/langue-ar/actualites/detailsact.aspx?idact=1346
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Процитовано 14 березня 2014.(італ.)
- ↑ Bologna Centrale. Grandi Stazioni. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 30 грудня 2011.
- ↑ The Bologna Freight Village (PDF). Bologna Interporto S.p.a. Архів оригіналу (PDF) за 12 December 2013. Процитовано 1 червня 2013.
- ↑ Four tram lines planned for Bologna. Metro Report. 13 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- ↑ Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.) . ISTAT. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — С. 45. — ISBN 3-540-00238-3.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Болонья Путівник по місту(рос.)
- Official Site
- Googlemap: center of Bologna seen from the satellite
- Photos of Bologna
- Other photos of Bologna
- Travel Journal of an Exchange Student in Bologna
- ItalianVisits.com
Адрія · Алалія · Арімна · Аррітім · Баньореджо · Ватлуна · Вейї · Велзна · Велх · Вісул · Вольсінії · Ірна · Каїсра · Капуя · Клевсін · Куми · Куртун · Мантуя · Міса · Монтепульчано · Мутіна · Непет · Нула · Парма · Перусна · Піза · Пірги · Помпеї · Равенна · Рим · Рузелли · Сена · Спіна · Сурна · Сутрі · Тархна · Тусканія · Фалерії · Фелатри · Фелсіна · Фідени · Фуфлуна |  | |
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Історичний словник Швейцарії · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 2051986 · BLBNB: 000071057 · BNE: XX450975 · BNF: 118624920 · FAST: 1204551 · Freebase: /m/096g3 · GND: 4007616-7 · ICCU: CFIV014300 · ISNI: 000000012293745X, 0000000417557630 · J9U: 987007554808405171 · LCCN: n79021394 · N6I: vtls001422201 · NDL: 00629247 · NKC: ge164666 · NLG: 8661 · NLI: 000974592 · NSK: 000117938 · RERO: 02-A003021372 · SKMASNL: vtls002155603 · SUDOC: 026362139 · SVKKL: g0003300-Bologna-Italie · VcBA: 497/660 · VIAF: 144875967 |
|
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
